Європейський механізм прикордонного вуглецевого регулювання (СВАМ) призведе до суттєвих втрат для української економіки: падіння ВВП лише внаслідок скорочення експорту заліза і сталі (з урахуванням ланцюгів постачання) сягне 2,1% до 2030 року. Такий прогноз різко контрастує з оцінкою Європейської комісії, яка прогнозує цей показник на рівні -0,01% ВВП.
Про це йдеться в комплексному дослідженні аналітичної агенції GMK Center.
Ситуація різко погіршиться у 2029–2030 роках, коли тарифне навантаження зросте до 26%. Це призведе до повного припинення експорту довгого прокату і квадратної заготовки з України до 2030 року, скорочення експорту чавуну на 75% і зниження експорту плоского прокату на 30%. Це може призвести до зупинки трьох доменних печей на двох великих підприємствах із виробництва довгого прокату. Загальні втрати експорту оцінюються в $1,75 млрд до 2030 року.
«Дослідження підкреслює дискримінаційний характер CBAM для країн із нижчим рівнем доходу, які неспроможні забезпечувати державні субсидії для масштабної декарбонізації. CBAM додатково підриває інвестиційну спроможність українських металургійних підприємств, які й так потерпають від дефіциту інвестиційних ресурсів», - підкреслили в GMK Center.
Сукупні платежі за CBAM для українського експорту металургійної продукції у 2026–2030 роках можуть сягнути €1,2 млрд. Це еквівалентно капітальним інвестиціям українських меткомбінатів за два роки порівняно з $650 млн, інвестованими у 2024 році.
За оцінками GMK Center, українська економіка не зможе компенсувати втрати від CBAM до $2 млрд річного експорту, $0,9 млрд капітальних інвестицій та $1,6 млрд податкових надходжень на рік за рахунок інших секторів через брак бізнес-моделей такого масштабу в країні.
Втрати ВВП можуть перевищити прогнозні 2,1% до 2030 року залежно від змін структури післявоєнної економіки. Наразі ВВП України підтримується військовими витратами, які фінансують міжнародні партнери, причому частка оборонних видатків перевищує 43% ВВП. Будь-яке скорочення таких витрат спричинить економічне стиснення, що зробить $6 млрд втрат, пов’язаних із CBAM (з урахуванням ефектів для ланцюгів постачання), критичним додатковим навантаженням.
Наразі Україна потребує перегляду оцінки Єврокомісією втрат України від CBAM, та відновлення діалогу про відтермінування зобов’язань для України, а також обговорення нових механізмів фінансування проєктів із декарбонізації за участі ЄС. Це забезпечить виживання сектору і збереження його стратегічної цінності для європейських ланцюгів постачання, резюмували в GMK Center.
