У Києві на Арсенальній площі 20 серпня відкрилася виставка "З поверненням, Провіднику!", організована Третім армійським корпусом. Експозиція присвячена поверненню в Україну праху Євгена Коновальця — полковника Армії УНР, командира Корпусу Січових стрільців та засновника ОУН, прах якого 88 років перебував у Роттердамі.
Про це "Апострофу" повідомили у пресрелізі.
Протягом місяця відвідувачі зможуть побачити рідкісні зразки військової техніки часів Визвольних змагань 1917–1921 років, відновлені за ініціативи командира Третього армійського корпусу, бригадного генерала Андрія Білецького. Місце проведення обрано символічно: у січні 1918 року біля заводу "Арсенал" гармати Січових стрільців вели вогонь по позиціях більшовиків під час повстання.
Основними цілями проєкту є демонстрація зв'язку поколінь українського війська, де змінилися епоха й техніка, але ворог залишився незмінним, а також знайомство українців із постаттю Євгена Коновальця. Виставка є продовженням урочистої містерії спадкоємності українського війська, яку корпус провів 13 серпня.
"Спадкоємність — це передусім дія. Це коли сучасні військові власними руками повертають до життя техніку своїх попередників. Коли покоління, розділені століттям, зустрічаються в одному місці — на захисті України. Ми продовжуємо справу Січових стрільців і зробимо все, щоб завершити їхню боротьбу перемогою", — зазначив заступник командира Третього армійського корпусу Родіон Кудряшов.
Серед ключових експонатів представлені:
-
Панцерник Austin "Отаман Коновалець", виготовлений у Великій Британії для Російської імперії, який згодом воював у складі Дієвої армії УНР. Від нього збереглися лише рама і частини корпусу, решту відновили бійці 53-ї резервної роти Третьої окремої штурмової бригади та 512-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону. Саме на лафеті цього панцерника 13 серпня доставили домовину з полковником Коновальцем.
-
Панцерник Austin 2-ї серії "Федір Черник" — ударна сила Корпусу Січових стрільців. Машину знайшли в занедбаному стані під час окупації в Сухолуччі та за 20 днів провели її капітальний ремонт.
-
3-дюймова гармата зразка 1908 року, яка збереглася у майже автентичному вигляді зі слідами від уламків як свідченнями реальних боїв.
Експозиція триватиме з 20 серпня до 20 вересня на Арсенальній площі, вхід вільний. З п’ятниці по неділю з 16:00 до 20:00 Хорунжа служба корпусу проводитиме відкриті лекції та екскурсії.
Днями на кладовищі Кросвейк у нідерландському Роттердамі провели процедуру ексгумації останків видатного діяча та полковника Євгена Коновальця.
Повідомлялося, що репатрійовані останки Коновальця пройдуть комплекс сучасних наукових досліджень перед державним перепохованням.
13 серпня прах Коновальця доправили в Україну.
14 серпня, під час церемонії зустрічі праху, військові вшанували Коновальця з державними та військовими почестями. Участь у заході взяли представники Третього армійського корпусу та Військової школи імені Євгена Коновальця.
15 серпня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви в Києві провели парастас (заупокійну службу) за Коновальцем.
18 серпня на Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом відбулася церемонія перепоховання Коновальця. Згодом його перепоховають в Українському національному пантеоні.
Про постать Коновальця
Полковник Євген Коновалець — один із найвизначніших українських державних, військових і політичних діячів XX століття, творець і перший голова Організації українських націоналістів (ОУН), керівник Української військової організації (УВО) та полковник Армії УНР. Саме він став архітектором українського національно-визвольного підпілля та збройного спротиву після поразки Української революції 1917–1921 років.
Народився 14 червня 1891 року в селі Зашків поблизу Львова в родині вчителів. Навчався на факультеті права Львівського університету, де активно займався громадсько-просвітницькою діяльністю.
У 1914 році був мобілізований до австро-угорської армії. У 1915 році під час боїв на Маківці потрапив до російського полону, де перебував у таборах для військовополонених і проводив пропагандистську роботу серед українців (вибрався з російського полону завдяки хаосу та амністії після Лютневої революції 1917 року, здійснивши успішну втечу разом із побратимами).
Після Лютневої революції 1917 року прибув до Києва, де став одним із організаторів та командиром Формації Січових Стрільців — однієї з найбільш дисциплінованих та боєздатних частин Армії УНР.
- Заснування УВО (1920 рік)
Після поразки регулярної армії УНР Коновалець не припинив боротьбу, а перевів її у підпілля, заснувавши Українську військову організацію для ведення партизанської та диверсійної діяльності проти окупантів.
- Об'єднання в ОУН (1929 рік)
На конгресі у Відні на початку 1929 року Коновалець зумів об’єднати розрізнені патріотичні та радикальні рухи в єдиний — Організацію українських націоналістів (ОУН), ставши її першим головою.
- Дипломатичний талант
Перебуваючи у вимушеній еміграції, він налагодив зв'язки з політичними колами європейських країн, створював пресові бюро ОУН за кордоном та формував осередки організації в США та Канаді.
Радянський режим на чолі зі Сталіним вважав Коновальця "загрозою номер 1" для стабільності радянської імперії через його здатність підняти масштабне повстання в Україні.
Євген Коновалець загинув у Роттердамі (Нідерланди) внаслідок спецоперації радянських спецслужб. Агент НКВС Павло Судоплатов увійшов у довіру до полковника під виглядом учасника підпілля та передав йому в кафе бомбу, замасковану під коробку цукерок.
