Українська металургія опинилася в найглибшій кризі за роки повномасштабної війни: підприємства зупиняються після російських ударів, експорт через Чорне море заблокований, а десятки тисяч робочих місць перебувають під загрозою.
Про це йдеться у репортажі французького Le Monde.
Один із найтривожніших прикладів - «АрселорМіттал Кривий Ріг», де працюють близько 16 тис. людей. Після російських ударів у вересні підприємство заявило, що більше не може нормально працювати, а компанія обговорює з урядом умови можливого закриття комбінату. Для Кривого Рогу це означає ризик втрати тисяч робочих місць і різке скорочення податкових надходжень. За оцінкою місцевої влади, металургійні підприємства формують близько 40% міського бюджету без урахування суміжних компаній, вказує видання. «Для міста це економічна катастрофа», - сказав голова військової адміністрації Олександр Вілкул.
За даними Le Monde, три великі промислові підприємства у Кривому Розі вже зупинилися, ще два працюють лише на 20–25% потужності. Ситуація критична і в масштабах усієї країни. Після початку повномасштабної війни Україна втратила близько 40% сталеплавильних потужностей через захоплення та руйнування маріупольських комбінатів.
У 2026 році криза різко поглибилася через нову хвилю російських ударів. Після атак зупинилися «Запоріжсталь», «Каметсталь» та «Інтерпайп Сталь». У вересні припинив виробництво й «АрселорМіттал Кривий Ріг». «Зараз ніде в Україні не можна гарантувати виробництво сталі. Усі наші заводи зазнали ракетних ударів», - сказав у коментарі Le Monde керівник офісу генерального директора Метінвесту Олександр Водовіз.
За його словами, масштаб атак змусив компанію зупинити всі доменні печі, а ремонт кожного підприємства може коштувати кількасот мільйонів доларів.
Одночасно металургія втрачає можливість експортувати продукцію. Із середини липня фактично заблоковані чорноморські порти, через які галузь традиційно відправляла значну частину продукції на світові ринки. Через це скорочують видобуток і гірничі підприємства. Зокрема, один із кар’єрів у Кривому Розі вже закритий, а Першотравневий кар’єр Метінвесту працює лише приблизно на 50% потужності.
На галузь одночасно тиснуть високі ціни на електроенергію, дефіцит працівників, проблеми з логістикою та нові обмеження на експорт до ЄС. У результаті частка металургії у ВВП України вже скоротилася з 12% у 2018 році до 5,5% у 2025-му.
Під загрозою залишаються й десятки тисяч працівників. За оцінкою Профспілки металургів і гірників України, у галузі працює близько 80 тис. людей, а з 2022 року вона вже втратила приблизно 35 тис. робочих місць.
Але наслідки можливого краху металургії будуть значно ширшими за саму галузь, наголошує видання: за словами Водовіза, на одне робоче місце у металургії припадає до восьми робочих місць у суміжних секторах. Тому зупинка великих комбінатів означає удар не лише по працівниках заводів, а й по транспорту, енергетиці, сервісних компаніях, підрядниках, місцевих бюджетах і всій промисловій економіці регіонів.
Le Monde констатує: українська металургія, яка десятиліттями була однією з основ економіки та експорту країни, нині фактично бореться за виживання. Якщо підприємства не зможуть відновити виробництво та експорт, наслідками стануть не лише закриті заводи, а й масова втрата робочих місць, падіння доходів міст і подальше скорочення промислового потенціалу України.
