У вівторок, 23 грудня, Православна Церква України за новим календарем вшановує пам’ять святих десяти мучеників Критських — Феодула, Сатурнина, Євпора, Геласія, Євникіана, Зотика, Помпея, Агатопода, Василіда та Євареста. Їхній подвиг став символом незламної віри, духовної єдності та мужності перед жорстокими випробуваннями.
"Апостроф" розповідає про життя святих мучеників, історію їхнього подвигу, а також про народні традиції й прикмети цього дня.
Життя і подвиг десяти мучеників Критських
Десять мучеників Критських жили у III столітті, в часи масових гонінь на християн у Римській імперії. Вони були жителями острова Крит і відкрито сповідували християнську віру, не приховуючи своїх переконань навіть під загрозою смерті.
Згідно з церковними переказами, коли християн Феодула, Сатурнина, Євпора, Геласія, Євникіана, Зотика, Помпея, Агатопода, Василіда та Євареста ув’язнили за відмову принести жертви язичницьким богам, їх утримували в різних камерах, щоб зламати морально й посіяти страх. Щовечора, коли в’язниця занурювалася в тишу, мученики починали молитися одночасно — кожен у своїй камері. І хоча між ними були стіни, молитва звучала так злагоджено, ніби вони стояли поруч. Тюремники дивувалися, бо чули спів і не могли зрозуміти, звідки йде голос — здавалося, що сама темниця наповнюється молитвою.
.jpg)
Легенда розповідає що під час однієї з таких молитов кайдани на руках кількох в’язнів послабилися, але мученики не скористалися можливістю втечі. Вони свідомо прийняли страждання, аби не зректися віри та не піддатися страху. Саме ця відмова від втечі стала для багатьох свідків знаком їхньої великої духовної сили. Після страти, за переказами, місцеві християни помітили над місцем поховання мучеників тихе світло, яке кілька ночей поспіль не згасало. Це сприйняли як знак Божої присутності та підтвердження того, що їхня жертва була прийнята.
Десять мучеників Критських прийняли мученицьку смерть, але їхній подвиг став духовною опорою для багатьох поколінь християн. Церква вшановує їх разом, наголошуючи на силі спільної віри, яка перемагає страх і страждання. Віряни цього дня моляться до святих мучеників про витримку, захист від несправедливості, духовну силу та єдність у родині.
Народні прикмети й традиції 23 грудня
У народній традиції 23 грудня вважали днем спокою та внутрішнього зосередження. Наші предки вірили, що тиша і мир цього дня приносять злагоду на весь рік.
Зранку уважно придивлялися до погоди:
- якщо день був морозний і безвітряний — чекали стабільної зими без різких змін;
- сніг, що випадав 23 грудня, вважали добрим знаком для майбутнього врожаю;
- похмура погода віщувала затяжну зиму й пізню весну.
Також звертали увагу на поведінку домашніх тварин: якщо вони були спокійні — це вважалося знаком добрих змін.
Що не можна робити 23 грудня
У день пам’яті десяти мучеників Критських не радили сваритися, ображати близьких і виявляти злість. Вважалося поганою прикметою відмовляти в допомозі або зневажати чужу біду. Також не рекомендували займатися важкою фізичною працею без нагальної потреби.
Що треба зробити 23 грудня
Цей день добре присвятити молитві, добрим справам і примиренню. Віряни звертаються до святих мучеників з проханнями про духовну стійкість, підтримку у складних життєвих ситуаціях та мир у серці.
Також 23 грудня вважається сприятливим часом для тихої підготовки до Різдва — очищення думок, завершення старих образ і налаштування на світле свято.
Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 22 грудня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.
