Механізм стягнення репарацій з Росії за завдані Україні збитки наразі перебуває радше на теоретичному етапі. Водночас його практичне наповнення необхідно прискорювати вже зараз, аби не втратити час і політичне вікно можливостей.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив кандидат економічних наук, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
За його словами, важливим кроком стало створення у 2023 році Реєстру збитків України. Однак після цього процес його наповнення та інституційного розвитку просувався надто повільно.
Ус наголосив, що однією з головних проблем залишається відсутність єдиної офіційної оцінки завданих Україні збитків. Наразі різні інституції оперують різними цифрами — від 543 млрд доларів за оцінкою Світового банку до понад 1,16 трлн доларів за підрахунками Київської школи економіки.
"Треба, щоб була офіційна цифра, щоб це не була приблизна оцінка, щоб була офіційна структура, яка відповідає за цю цифру", — підкреслив він.
Continue after commercialADVERTISING
За словами економіста, саме ця сума має стати основою для вимог до Росії після завершення війни. В іншому разі існує ризик, що питання репарацій буде відкладене або взагалі винесене за дужки майбутніх домовленостей про повернення РФ до світової економіки.
"Щоб не було так, що буде прийняте рішення: давайте Росія там повернеться, а про репарації якось потім поговоримо. Ні, цього не можна робити", — наголосив Ус.
Він також зазначив, що важливо постійно доносити реальний розмір збитків до російських еліт, щоб вони усвідомлювали: чим довше триває війна, тим дорожче вона їм обійдеться.
За його словами, наявних 300 млрд доларів заморожених російських активів недостатньо. Тому необхідно створювати спеціальні органи, зокрема в Нідерландах, для пошуку та арешту приватних активів, пов’язаних із російською владою.
"Треба розширювати цю суму за рахунок грошей, які формально є приватними, а по факту пов’язані з російською владою. І тут наступний крок — створення відповідних органів у Нідерландах для пошуку саме цих активів і розширення бази потенційного замороження", — пояснив він.
Окремою проблемою, за словами Уса, залишається позиція Бельгії та Франції. Ці країни вагаються щодо передачі коштів Україні через побоювання юридичних претензій з боку Центробанку РФ, а також через небажання втрачати прибутки від управління замороженими сумами.
"Я прогнозую, що це буде ситуація, коли домовились домовлятися далі, і фінального рішення не буде. Вони не хочуть втрачати можливість заробляти на цих грошах", — підсумував економіст.
Конфіскація заморожених активів РФ
Європейська комісія запропонувала Бельгії гарантії щодо кредиту Україні у розмірі 140 мільярдів євро за рахунок російських активів, які знаходяться у країні.
Країни Європейського Союзу вирішили посилити тиск на Бельгію через її опір рішенню щодо використання 140 мільярдів євро заморожених російських резервів на користь України. Кілька дипломатів ЄС висловили підозру, що Бельгія має приховані мотиви, оскільки не розкриває повної інформації про те, як вона розпоряджається податковими надходженнями, отриманими з цих активів.
Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер написав до президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн чотиристорінкового листа, у якому попередив, що план ЄС щодо використання заморожених російських активів для фінансування України може мати серйозні економічні та геополітичні наслідки.
Президентка Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн запропонувала ухвалити рішення щодо використання заморожених російських активів для підтримки України не одноголосно, а більшістю голосів країн-членів ЄС.
США лобіювали кілька країн Європейського Союзу, щоб заблокувати план ЄС використати заморожені активи російського Центробанку для репараційного кредиту Україні.
Бельгія виступила проти пропозицій Єврокомісії щодо розблокування кредиту для України на 210 мільярдів євро із заморожених російських активів.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц оцінює шанси досягти угоди країнами Європейського Союзу (ЄС) про надання Україні заморожених російських активів як "50 на 50".
Мерц зауважив, що Євросоюзу необхідно підтримати рішення про "репараційну позику", адже Україна потребуватиме фінансової підтримки ще щонайменше два роки після того, як у першому кварталі наступного року завершиться поточний раунд фінансування країнами єврозони. Рішення вимагає ухвалення попри застереження.
Натомість Центральний банк Росії заявив, що подав позов до Арбітражного суду міста Москви проти бельгійського депозитарію Euroclear, який зберігає близько 185 мільярдів євро заморожених російських державних активів, які ЄС планує використати для надання Україні кредиту.
Напередодні саміту лідерів ЄС у Брюсселі виникла гостра дипломатична напруженість через плани використання заморожених активів РФ для фінансування України. Адміністрація Дональда Трампа здійснює "безпрецедентний тиск" на європейські столиці, намагаючись заблокувати виділення 210 млрд євро, що загрожує єдності Європейського Союзу та фінансовій стабільності Києва.
