Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади протягом 45 діб утримував бойову позицію замість піхоти, придушував спроби наступу противника та не допустив прориву оборони — без жодних втрат серед особового складу.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів командир роти ударних наземних роботизованих комплексів "NC13" 3-ї ОШБр, військовослужбовець із позивним "Макар".
За його словами, у Третій штурмовій бригаді наземні роботизовані комплекси вже стали системним елементом бойової роботи. Їх використовують для логістики, евакуації, ударних місій, диверсій, засідок і знищення укріплень противника.
"Робот ніколи не замінить піхотинця на полі бою і піхотинець все-таки залишиться основним аргументом. Але ми активно розвиваємо напрямок наземних роботизованих комплексів і робимо все для того, щоб знімати все більше і більше задач з піхотинця", — пояснив Макар.
Він зазначив, що дрон Третьої штурмової бригади протягом 45 діб утримував позицію, щодня виходячи на бойове чергування, придушуючи атаки противника та не допустивши прориву оборони без втрат серед особового складу. Комплекс контролював важливу ділянку й відбивав численні спроби ворога просунутися.
"Засіб виїжджав кожного ранку, здійснював бойове чергування на вогневій позиції, де раніше була піхота, і кожного вечора повертався на дозарядку та обслуговування", — сказав військовий.
Continue after commercialADVERTISING
Макар наголосив, що вже у 2026 році застосування наземних роботизованих комплексів у бойових місіях може вийти на піковий рівень, адже противник також активно розвиває подібні технології.
"Я думаю, що 26-й рік буде піком застосування наземних роботизованих комплексів саме в ударних місіях, але, я думаю, що не лише з нашої сторони, а і зі сторони противника. [...] Не варто недооцінювати противника. Ми активно спостерігаємо за останні місяці, вивчаємо тактику його застосування, їхні розробки і противник активно розвивається в даному напрямку", — підкреслив він.
Він додав, що у третьому армійському корпусі створено окрему школу операторів наземних роботизованих комплексів, а всередині підрозділів діє власна система навчання. Підготовку проходять не лише оператори, а й фахівці з ремонту, модернізації, планування місій і тактики застосування, адже робота з НРК потребує постійного вдосконалення.
"НРК давно вже ділиться на типи. Тобто от є логістично-евакуаційні, є бойові, ударні, інженерні. Кожен з цих напрямків потребує своєї підготовки спеціалістів. І загалом оператор НРК ніколи не має там верху свого розвитку. Він постійно повинен розвиватися і удосконалюватись, оскільки поле бою міняється кожного дня", — сказав він.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що український фонд стартапів (УФС) разом із кластером Brave1 та ДСНС запускає грантову програму для виробників протипожежних безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) та наземних роботизованих комплексів (НРК).
Наземні роботизовані комплекси (НРК) активно використовуються на фронті: вони беруть участь у штурмах, проводять диверсійні операції та навіть дозволяють захоплювати полонених без залучення піхоти.
Нагадаємо, у липні 2025 року Міністерство оборони України допустило до експлуатації вісім нових наземних роботизованих комплексів (НРК). Вони здатні виконувати логістичні та спеціальні завдання, евакуйовувати поранених.
На початку серпня 20-й окремий полк безпілотних систем К-2 сформував перший у світі батальйон НРК.
Читайте також: Нові тактики БпЛА: Forbes розповів, як Україна змінює підхід до війни
