21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи — ця дата нагадує про дві революційні хвилі в новітній історії нашої держави, які були сформовані прагненням українців до демократії, справедливості й європейського вибору.
Помаранчева революція розпочалася 22 листопада 2004 року, коли українці вийшли на мирні протести після президентських виборів, результати яких були оголошені сфальсифікованими. За два місяці громадянський тиск змусив владу організувати повторне голосування — і Віктор Ющенко, кандидат “прозахідного” спрямування, переміг. Це був акт пробудження нації: люди показали, що готові стояти за свої права, навіть коли це вимагає часу, солідарності та віри.
Через 9 років — 21 листопада 2013 року — українці знову вийшли на Майдан, щоб захистити євроінтеграційні цінності своєї держави. Причина протестів — рішення тодішнього уряду відмовитися від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, що стало сигналом проросійського курсу й відступу від європейської інтеграції.
На Майдані Незалежності зібралися тисячі громадян, серед яких — студенти, активісти, ветерани. Мирні акції переросли в безстрокову боротьбу за гідність і свободу, протистояння загострилося в лютому 2014 року, особливо 18–20 лютого, коли відбулися наймасштабніші сутички і вбивства мирних протестувальників - 108 учасників протестів стали бійцями Небесного війська України.
День Гідності і Свободи сьогодні символізує не лише революційні події минулого, а й сучасну боротьбу України з російською агресією.
Після Революції Гідності навесні 2014 року Росія почала збройну агресію: анексія Криму і окупація частини Донбасу. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення — новий виток війни, що охопив всю територію України.
З часу вторгнення кількість жертв серед цивільного населення та військових значно зросла. За даними ООН, підтверджено загибель понад 14 500 цивільних лише за період з лютого 2022 до кінця 2025 року (дані станом на жовтень 2025).
... На календарі — 2025-ий, триває четвертий рік повномасштабного вторгнення Росії, а столітня кровопролитна війна за цінності триває. День Гідності і Свободи — це не просто пам’ятка до історичних дат. Це живий символ національної ідеї, що поєднує революції й війну, минуле й сьогодення. Ідеологічно він спирається на фундаментальні цінності: гідність людини, європейський вибір, національна самосвідомість та готовність захищати свободу, навіть ціною життя.
Помаранчева революція показала: українці не готові миритися з фальсифікаціями, навіть якщо це вимагає виходу на вулиці, створення барикад, мирного тиску. Вони заявили про своє право бути громадянами, а не жертвами системи. Дев’ять років потому Євромайдан повторив цей меседж, але вже масштабніше й глибше: це був протест не просто проти політики, а за право на гідність — право бути почутими, право мати майбутнє в Європі, право обирати свою долю.
А сьогодні, в умовах війни, День Гідності є також днем відданості цим ідеалам у реальному протистоянні. Збройна агресія Росії — це випробування не лише на силі зброї, а на стійкості духу. Кожне місто, кожна втрата, кожна битва — це частина великої боротьби за те, щоб гідність української нації не була зламана, а свобода — не була лише мрією, а перетворилася на повсякденність.
День Гідності і Свободи — це свято не лише пам’яті, а й зобов’язання: пам’ятати героїв Небесної Сотні, шанувати загиблих Героїв під час війни, і продовжувати боротися за ті ідеали, які роблять Україну вільною й гідною нацією.
