В Україні поширюється газова гангрена — одна з найнебезпечніших інфекцій, що може розвиватися внаслідок бойових поранень. Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та головна експертка з біобезпеки РНБО Наталія Виноград.
Вона зазначила, що це "хвороба війни", відома ще з часів Першої світової. Збудниками газової гангрени є клостридії — бактерії, які викликають некроз м’язових тканин. Виноград нагадала, що Україна нині перебуває у зоні підвищеного ризику через масштабні бойові дії.
"Це інфекція війни, і сьогодні ми бачимо її прояви як серед військових, так і серед цивільних", — сказала вона.
За словами фахівчині, джерелом інфекції є ґрунт, у якому живуть спори клостридій. Якщо уламки або осколки заносять їх у глибокі рани, особливо на нижніх кінцівках, розвивається тяжке інфекційне ураження. Вона підкреслила, що найважливішим є оперативне сортування поранених і своєчасне хірургічне втручання.
"Огляд пацієнта і виявлення крепітації — характерного потріскування при натисканні на м’язи — може свідчити про початок анаеробної інфекції. У такому випадку потрібні антибіотики і якнайшвидше хірургічне втручання", — пояснила експертка.
Виноград також зазначила, що газова гангрена може розвиватися з різною швидкістю — від миттєвої до тривалої форми. Перебіг залежить від типу збудників, характеру травми та загального стану потерпілого.
"Є різні клінічні варіанти — емфізематозна, набрякова, гнилісна. У кожному випадку прогноз індивідуальний, але головне — діяти максимально швидко", — сказала вона.
За словами експертки, стандарти НАТО передбачають початок надання медичної допомоги протягом перших десяти хвилин після поранення, однак в умовах війни в Україні це не завжди можливо.
"Апостроф" повідомляв, що на Донеччині через війну та перебування в укриттях зростає ризик поширення інфекцій, проте епідеміологічна ситуація в регіоні залишається контрольованою.
В Україні зростає кількість звернень через укуси тварин, підтверджуються випадки сказу, а ризики інфікування залишаються високими.
