Будівлю НАН України після пошкодження внаслідок атаки наразі доцільніше законсервувати, а не повністю відновлювати. Це дозволить зупинити подальше руйнування будівлі та зберегти можливість її відновлення після завершення війни.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів голова київського осередку Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України Олексій Шемотюк.
За його словами, Україна наразі має обмежені ресурси, тому витрачати значні кошти на повне відновлення пам'ятки архітектури не є раціональним. Натомість необхідно провести консерваційні роботи, щоб запобігти подальшому руйнуванню конструкцій.
"З огляду на нашу ситуацію в державі, тут є сенс говорити про консервацію, а не про відновлення, бо ми країна з обмеженими ресурсами, яка існує лише завдяки міжнародній фінансовій допомозі і витрачати зараз на відновлення це не є раціональним. Тут головна задача, щоби пам'ятку архітектури законсервувати в цьому стані, в якому вона є після удару і зменшити ті руйнування, які можуть відбуватися", — зазначив Шемотюк.
Він пояснив, що консервація є значно простішим процесом, ніж повноцінне відновлення. Для цього можуть використовувати металеві конструкції для фіксації пошкоджених елементів та засоби захисту будівлі від подальшого впливу атмосферних опадів.
Архітектор наголосив, що після завершення війни будівлю можна буде повністю відновити. При цьому постане питання, чи відтворювати її у попередньому вигляді, чи зберегти автентичні частини, а нові елементи зробити сучасними, щоб вони не імітували історичну забудову.
За його словами, консервація передбачає фізичну фіксацію пошкоджених конструкцій. Зокрема, йдеться про встановлення металевих обойм навколо прорізів та інших елементів стін, які втратили необхідну опору.
"У нас зараз пошкоджена будівля і треба зробити так, щоб вона не руйнувалася далі. Тобто це, ну, фізична фіксація в тих місцях, де відбулося руйнування. Це металеві обойми навколо проємів на в районі стін, які не мають точки опори і так далі. Термін експлуатації такого такої консервації в межах 10 років", — зазначив експерт.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Шемотюк наголосив, що визначати масштаб пошкоджень будівлі лише за її зовнішнім виглядом непрофесійно. Для цього необхідно провести спеціальне обстеження та підготувати відповідний документальний звіт.
За словами експерта, статус будівлі як пам'ятки архітектури також впливає на порядок проведення робіт, їхню вартість і тривалість. У такому випадку застосовуються інші підходи, ніж до звичайної пошкодженої будівлі.
"Апостроф" повідомляв, що після удару російського безпілотника по будівлі Національної академії наук України в установі закликали міжнародну наукову спільноту не повертатися до звичайної співпраці з російськими державними науковими та освітніми структурами.
