Київська міська рада готується до розгляду оновлених житлових програм для внутрішньо переміщених осіб і пільгових категорій, однак наразі відповідні проєкти від профільного міністерства ще не надійшли на розгляд комісій. Пріоритетом залишається забезпечення житлом військовослужбовців та інтеграція державних ініціатив у міську цільову програму.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла депутатка Київської міської ради (фракція "Батьківщина") Алла Шлапак.
Вона наголосила, що проблема забезпечення житлом залишається однією з найактуальніших і потребує системного вирішення, зокрема через оновлення житлового законодавства та державних і міських програм.
Депутатка пояснила, що наразі в Київській міській раді ще не зареєстровано нової цільової програми, хоча, за інформацією з відкритих джерел, її подання очікується до червня. Водночас місто вже реалізує чинні програми забезпечення житлом пільгових категорій, зокрема військових і ВПО, включаючи кредитні механізми "50/50", "70/30" та оренду з правом викупу. У квітні, наприклад, було розподілено понад 100 квартир для військовослужбовців.
"Я думаю, що це буде не окрема програма, а оновлення діючої міської програми із забезпечення житлом пільгових категорій населення з відповідним пунктом, який був озвучений представником міністерства. Поки що більш точної інформації і підтвердженої дати не можу назвати. У зв'язку з впровадженням житлового кодексу більше ніяких черг не буде до кінця року, і це важлива інформація", — зазначила вона.
Окремо вона підкреслила, що в Києві зареєстровано близько 400 тисяч внутрішньо переміщених осіб, і приблизно половина з них, за дослідженнями, потребує житла. Водночас точні потреби складно визначити через проблеми з реєстрацією та обліком переселенців, особливо після 2022 року.
За її словами, державна ініціатива щодо пільгового кредитування може бути інтегрована в уже існуючі міські програми, а не створюватися як окрема система. Остаточних рішень і затверджених документів наразі немає, тому деталі залишаються невизначеними.
Серед ключових питань обговорюються умови кредитування: відсутність житла на підконтрольній території, врахування майна на окупованих територіях, а також обмеження щодо вартості квадратного метра. Депутатка зауважила, що юридично складно перевіряти майно на непідконтрольних територіях, тому застосовується критерій наявності житла саме на підконтрольній Україні території.
"Ви знаєте, ми всі про це мріємо, але вже чотири роки, а деякі люди — і 10, і майже 12 років — не користуються тим майном, яке знаходиться на непідконтрольній території. Проходить їхнє життя, народжуються їхні діти, онуки, і ми, як держава Україна, зобов'язані створити всі умови для того, щоб ці люди отримали житло на території України, щоб вони могли залишатися тут, а не шукати кращої долі за кордоном", — підкреслила депутатка.
Щодо технічних деталей кредитування, таких як обмеження вибору лише вторинним ринком або встановлення граничних сум, Шлапак зазначила, що остаточні висновки можна буде зробити лише після аналізу тексту програми. На її думку, обмеження щодо первинного ринку є сумнівним, адже ключовими критеріями мають бути фінансова спроможність позичальника та прозорість розрахунків.
"Дивний критерій — первинка чи вторинка. Насправді критерієм має бути фінансування і вимоги до людини, яка отримує кредит, а не те, на якому ринку купувати. У будь-яких кредитних програмах, зокрема міських, завжди встановлюється вартість квадратного метра, яка не перевищує середню на ринку нерухомості в місті Києві станом на початок року", — резюмувала вона.
"Апостроф" повідомляв, що у Києві дедалі актуальнішим стає навчання цивільного населення навичкам тактичної медицини, що зумовлено безпековими викликами останніх років. Організація відкритих тренінгів не лише підвищує шанси на виживання громадян у критичних ситуаціях, а й сприяє адаптації ветеранів, які виступають інструкторами та передають свій унікальний бойовий досвід цивільним.
