У разі масованих обстрілів Києва час очікування на швидку допомогу може зрости, а лікарням знадобляться додаткові кошти для лікування постраждалих.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла докторка права, доцентка та міністерка охорони здоров'я України у 2019–2020 роках Зоряна Скалецька.
За її словами, у столиці щодня чергують близько 130 бригад екстреної медичної допомоги. У разі одночасних ударів по багатьох об'єктах пріоритет надаватимуть викликам, де є найбільша загроза життю. Через це час очікування на допомогу за іншими викликами може збільшитися.
Скалецька зазначила, що окремим ризиком є забезпечення бригад транспортом, адже відповідні міські служби також зазнавали пошкоджень унаслідок російських атак. Крім того, не всі маршрути госпіталізації належним чином адаптовані до можливих проблем із пересуванням між берегами Дніпра.
"Якщо ми кажемо про кількість бригад, вона все одно буде вимірятися ця кількість за пріоритетністю загрози для життя. Тому зрозуміло, що якщо ми будемо бачити, що достатньо багато буде прильотів, звичайно, бригади швидкої будуть виїжджати на ті місця, де є більша небезпека, загроза життю людей, людей, а тоді, можливо, на якісь інші виїзди буде подовжений час очікування", - сказала вона.
За словами Скалецької, у Києві достатньо стаціонарних лікарень, розподілених за спеціалізаціями, зокрема для лікування травм, опіків, інфарктів та інсультів. Постраждалих розподіляють між медзакладами залежно від маршрутів швидкої допомоги та наявності вільних ліжок, а не лише за місцем проживання.
Водночас, якщо кількість постраждалих суттєво зросте, лікарням знадобляться додаткові ресурси. Скалецька наголосила, що чинна модель фінансування за програмою державних медичних гарантій не враховує повною мірою ситуацій із масованими обстрілами та великою кількістю травмованих. Тому, на її думку, місто має передбачати додаткове фінансування для лікарень у періоди підвищеного навантаження.
Експертка підкреслила, що стандартні тарифи Національної служби здоров'я України (НСЗУ) не покривають усіх витрат лікарень на лікування великої кількості важкопоранених під час масованих атак. Тому Київська міська державна адміністрація має передбачити додаткові кошти з міського бюджету.
"КМДА мали б визначати, можливо, додаткові кошти на цей період війни, на цей період значних завдань збитків здоров'ю кожного, хто потрапляє в київські лікарні, тому що тариф НСЗУ і взагалі вся модель розподілу коштів за гарантіями, державними гарантіями, вона не враховує контекст масових прильотів, масових постраждалих, кількості постраждалих", — пояснила Скалецька.
Окрім того, однією з найбільших внутрішніх проблем медичної сфери залишається дефіцит медсестер і медбратів, присутність яких критично важлива для належного догляду за пацієнтами.
За її словами, частина стаціонарів уже завершила роботи з підвищення автономності, однак не всі заклади, для яких такі заходи були заплановані, повністю готові.
Найкращою, за її оцінкою, є ситуація з електропостачанням. Водночас у частині медзакладів ще тривають роботи із забезпечення водою, зокрема із запуску свердловин. Роботи з автономного теплопостачання також проведені не в усіх лікарнях у повному обсязі.
"Якщо ми кажемо про автономію закладів в контексті водопостачання, теплопостачання, електропостачання, на сьогодні заклади, котрі вже завершили всі роботи, але це ще не всі 100% закладів, котрі мали заплановані ці роботи, але уже на сьогодні по електричному забезпеченню, по електрозабезпеченню краща ситуація, щодо водозабезпечення ще завершуються роботи щодо запуску скважин безпосередньо аспект новин", - сказала вона.
Водночас Скалецька уточнила, що йдеться передусім про визначені стаціонарні заклади, які мають бути повністю автономними. Сімейні амбулаторії, центри первинної медико-санітарної допомоги та поліклініки мають більше невирішених питань щодо можливості працювати під час тривалих перебоїв із комунальними послугами.
Експосадовиця наголосила, що навіть за наявності достатньої кількості лікарень у столиці готовність медичної системи залежить не лише від обладнання та кількості ліжок. Важливими залишаються стабільне забезпечення критичної інфраструктури, транспортна доступність і наявність персоналу, який зможе безперервно надавати допомогу пацієнтам.
"Апостроф" повідомляв, що у Києві увечері 7 жовтня частково знеструмлені водопровідні насосні станції, що спричинило перебої з водою на правому березі. Енергетики працюють над відновленням стабільної роботи системи.
