У Києві вже реалізували близько 80% запланованих заходів із підготовки інфраструктури до проходження опалювального сезону 2026-2027 років. Міські служби продовжують виконувати комплекс робіт, спрямованих на забезпечення стабільного функціонування систем тепло-, електро- та водопостачання в умовах воєнних ризиків.
Про це повідомили у Київській міській державній адміністрації (КМДА).
Підготовчі заходи до нового опалювального сезону
Як зазначив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, підготовка охоплює одразу кілька ключових напрямів.
З-поміж них — реалізація проєктів, передбачених Планом енергостійкості столиці, проведення планових ремонтів і технічного обслуговування обладнання, а також формування необхідних запасів пального, матеріалів і техніки.
Окрему увагу приділяють оновленню механізмів реагування на можливі надзвичайні ситуації, зважаючи на зростання повітряних загроз та ризик нових атак на критичну інфраструктуру.
Плани реагування на випадок надзвичайних ситуацій
За словами Пантелеєва, однією з найважливіших складових підготовки стало вдосконалення системи оперативного реагування на кризові сценарії. У місті вже провели низку спецнавчань для персоналу комунальних служб і відпрацювали координацію між різними відомствами на випадок надзвичайних ситуацій.
Також міська влада підготувала окремі алгоритми підтримки маломобільних громадян та мешканців, які потребують постійного медичного супроводу або безперебійного забезпечення життєво необхідними послугами.
Паралельно формують резерв продовольчих ресурсів, який може бути використаний у разі виникнення потреби в організації харчування населення під час можливих кризових ситуацій.
У КМДА наголошують, що підготовка до зими в умовах війни вимагає комплексного підходу та постійної адаптації до нових викликів. Йдеться не лише про технічне оновлення інфраструктури, а й про організаційні, правові та інформаційні заходи.
Як розповідав "Апостроф", на підтримку енергосектору у проєкті Держбюджету на 2027 рік передбачено майже 100 млрд грн. Основним пріоритетом є захист і відновлення енергетичних об'єктів після російських атак, а також розвиток розподіленої газової генерації — на це закладено 60 млрд грн.
