У Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України триває виставка "Анатоль Петрицький: Перевідкриття", присвячена одному з найвизначніших українських художників-авангардистів і сценографів ХХ століття. Повідомляє Апостроф.
Експозиція пропонує по-новому поглянути на спадщину митця та простежити, як експерименти Петрицького з формою, кольором і сценічним простором вплинули на розвиток української візуальної культури.
Анатоль Петрицький є одним із найвпливовіших українських сценографів ХХ століття. Як стверджував режисер-реформатор Лесь Курбас, робота художника суттєво змінила саме уявлення про місію митця в українському театрі.
У 1917 році, у 23-річному віці, Петрицький став головним художником "Молодого театру" Леся Курбаса. На цій посаді він пропрацював лише близько двох років. Серед вистав, над якими він працював, були "Горе брехунові", "Едіп-цар" та "Різдвяний вертеп" Курбаса, а також "Лікар Керженцев", "Затоплений дзвін" і "Кандіда" Гната Юри.
У музеї наголошують, що сьогодні ім'я Петрицького в Україні все ще не має тієї присутності, на яку заслуговує масштаб його спадщини. Його творчість часто розглядають окремо за напрямами – станковий живопис, сценографія, портрети діячів української культури та дизайнерські експерименти. Водночас усі ці сфери об'єднує яскраво виражений перформативний характер, а саме в сценографії найповніше проявився внесок Петрицького у формування українського візуального стилю.
"Костюми дають змогу побачити не лише задум художника на папері, а й реальні сценічні об'єкти, що демонструють масштаб його експериментів із формою, пластикою та театральним простором. Також музей презентує рідкісні кадри, виявлені на скляних негативах. Вони допомагають відтворити театральний контекст, у якому працював Петрицький, і побачити його сценографічні рішення поза межами ескізів", – пояснюють у музеї.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Читайте також: Унікальні постери, фотографія з Пікассо, мрії про Київ: пройшла виставка про реформатора балету – фото.
Одним із ключових акцентів виставки стали оригінальні твори Петрицького, зокрема ескізи костюмів і декорацій, частина яких не експонувалася понад 50 років. Особливу увагу приділили авангардним костюмам, створеним художником для театральних вистав 1920-х років.
У музеї зберігаються три авангардні костюми авторства Петрицького – це єдині у світі збережені та музеєфіковані зразки його сценічного костюма 1920-х років. На виставці представлені два з них. Костюми розписані вручну, причому, ймовірно, цей розпис міг виконати сам художник.
Окреме місце в експозиції займають рідкісні фотографічні матеріали, виявлені на скляних негативах. Вони дозволяють побачити театральне середовище, в якому працював Петрицький, і простежити, як його сценографічні рішення виглядали вже поза межами паперових ескізів.
Експозиція розміщена у трьох залах і дає змогу простежити багатоплановість сценографічної творчості Петрицького та різні художні стилі, у яких він працював. Серед них – кубофутуризм, супрематизм, конструктивізм, а також експресіонізм, зокрема неопримітивізм і дадаїзм.
Особливу увагу під час виставки приділяють авангардному періоду творчості художника. Однією з головних ознак авангарду була і залишається немиметичність, тобто відмова від прямого наслідування реальності. У своїх роботах Петрицький використовував широкий спектр експресивних засобів – гротеск та ексцентрику, динамічність і ритм із переважно рвучким та синкопованим характером, кольорові дисонанси й контрасти, зсуви та деформації, парадоксальність і алогізми.
Раніше ми розповідали, чому варто відвідати "Тигроловів" від театру "Золоті ворота".
Кураторський задум "Анатоль Петрицький: Перевідкриття" передбачає не лише знайомство з окремими роботами художника, а й спробу простежити на його прикладі розвиток мистецької думки початку ХХ століття та трансформацію сучасного українського стилю у візуальній культурі.
У музеї зазначають, що сучасний український стиль найчастіше пов'язують із Георгієм Нарбутом та Василем Кричевським. Проте експерименти з формою, образом і візуальною мовою на них не завершилися. Петрицький був одним із ключових митців, які продовжили цей пошук.
"Формування сучасного українського стилю найчастіше пов'язують із Георгієм Нарбутом та Василем Кричевським. Але експеримент із формою, образом і візуальною мовою не завершився на початку ХХ століття. Анатоль Петрицький був одним з основних його драйверів та тих, хто продовжили цей пошук. У 1920–1930-х роках український мистецький простір дедалі більше входив у суперечність із радянською культурною політикою. Петрицькому, як і багатьом митцям його покоління, доводилося шукати способи продовжувати експеримент і висловлюватися в умовах дедалі жорсткіших обмежень", – наголошують у музеї.
Ще одна особливість експозиції – увага до маргіналій робіт Петрицького. За задумом кураторів, саме на полях, на відміну від порожнього декоративного центру, можна побачити справжнє авторське послання.
"Перш за все, Петрицький не є архівним митцем. По-друге, в його творчості сконцентровано модерністський компонент, що більше пасує техноцентризму нашого сьогодення. Сценографія, загалом, є важливим інструментом культурно-інженерної роботи, особливо, в Україні, де театр був засобом інституційного моделювання через інсценізацію", – зазначає куратор виставки, доктор культурології Сергій Руденко.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
"Перевідкриття" пропонує подивитися на Петрицького не як на виключно історичну постать, а як на митця, чиї експерименти можуть бути актуальними й сьогодні. Його сценографія, робота з костюмом, ритмом, пластикою та візуальними образами дозволяють простежити зв'язок між мистецькими пошуками початку ХХ століття та сучасною українською культурою.
Керівницею проєкту є Ірина Дробот. Кураторами виставки стали головна зберігачка Музею театрального, музичного та кіномистецтва України Тетяна Руденко та доктор культурології, завідувач кафедри мистецтвознавчої експертизи Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Сергій Руденко, який також є автором текстів. Архітектурно-художнє рішення розробив Олександр Бурлака, графічний дизайн – Валерія Гуєвська. Музейно-фондовим супроводом займаються Ірина Степенко, Аліна Дяченко, Дарина Микитюк та Мира Новакова, а відеопроєкції створила Наталя Рябкіна.
Відвідати виставку "Анатоль Петрицький: Перевідкриття" можна до 25 жовтня 2026 року.
Напередодні у Києві відкрили персональну виставку Владислава Шерешевського "Свіже".
Цікаві новини для вас:
- Секс, рок-н-рол і допомога в'язням: 10 фактів про неймовірного Юрка Покальчука.
- Малюнки Туве Янссон про Мумі-тролів, небачені раніше, покажуть у Лондоні.
- У Києві відкриється виставка, де понад 20 митців осмислять незалежність України через мистецтво.
