У київському Міжнародному центрі культури і мистецтв (МЦКМ) триває відновлення після російської атаки в ніч на 24 травня. Тоді загорілася покрівля історичної будівлі, вибухова хвиля вибила вікна, пошкодила фасад і частину внутрішніх приміщень. Про це Апострофу повідомила команда МЦКМ.
Наразі в комплексі відремонтували 2000 м² даху та замінили майже 1000 м² вікон. Загальна вартість робіт перевищила 51 млн грн.
Ще у квітні команда МЦКМ спільно з архітектурним бюро "Форма" представила план комплексної реновації культурного простору. Також розпочалися переговори з представниками бізнесу та посольств щодо порятунку аварійного флігеля, де раніше працював кінотеатр "Кінопалац" і розташовувалися тренувальні зали Школи Дерюгіних із художньої гімнастики.
Однак після травневої атаки частину запланованих робіт відклали, зосередивши ресурси на ліквідації наслідків руйнувань і збереженні історичної споруди.
"Якби майже 200-річна будівля залишилася без відновленого даху та опалення хоча б на одну зиму, наслідки могли б бути незворотними – і державі просто не було б чого повертати", – зазначають у команді МЦКМ.
Читайте також: У Києві внаслідок російського обстрілу пошкоджено Музей української діаспори.
Найбільше коштів спрямували на капітальний ремонт покрівлі площею 2000 м² – понад 34 млн грн. Ще більш як 17 млн грн витратили на демонтаж пошкоджених вікон, встановлення нових конструкцій, облаштування укосів і підвіконь.
Паралельно в комплексі модернізують інфраструктуру. Майже завершили облаштування перших нових чоловічих і жіночих санвузлів вартістю понад 4 млн грн. Понад 10 млн грн інвестували в ремонт і часткову заміну системи опалення радянських часів, яка вийшла з ладу минулої зими. Ще більш як 10 млн грн спрямували на відновлення дверей, прибирання та вивезення будівельного сміття, облаштування зони для куріння й початок реконструкції вхідної групи.
Один із ключових напрямів модернізації – створення першого сертифікованого укриття всередині комплексу, розрахованого на 2000 людей. Наступний етап передбачає реставрацію колон і дверей біля центрального входу, завершення реконструкції вхідної зони, оновлення санвузлів, облаштування гримерних кімнат і розширення барних зон.
Водночас одним із найскладніших завдань залишається порятунок флігеля колишнього "Кінопалацу". Він уже кілька років перебуває в аварійному стані, а дві несучі стіни опинилися під загрозою обвалення.
За рік і чотири місяці орендар перерахував державі близько 33 млн грн орендної плати без ПДВ за весь комплекс. Із цієї суми понад 4 млн грн припало на аварійний флігель, який увесь цей час залишався непридатним для експлуатації.
У МЦКМ наголошують, що проєкт має значення не лише для збереження історичної пам'ятки, а й для формування нової моделі управління державними культурними об'єктами.
"Ми фактично створюємо безпрецедентний для України кейс, коли великий культурний заклад не лише не потребує постійного бюджетного фінансування, а навпаки – генерує доходи для держави та відновлюється коштом приватного інвестора. Ідеться про історичну будівлю, у якій понад 70 років не проводили масштабних ремонтів.
Ми хотіли б, щоб цей досвід став прикладом для інших культурних установ, адже нинішня модель державного управління далеко не завжди є ефективною. Частина закладів культури на 70–90% фінансується з державного бюджету, тобто коштом платників податків.
Для нас цей проєкт – не просто реконструкція концертного майданчика. Це спроба довести, що історична культурна спадщина може отримати нове життя завдяки приватним інвестиціям, сучасному управлінню та довгостроковій стратегії розвитку. Але для того, щоб такі приклади ставали системними, держава має забезпечити інвесторам зрозумілі правила гри та гарантії, співмірні з масштабом їхніх вкладень", – говорять у МЦКМ.
Ще одна загроза для комплексу – стан схилу, на якому розташована майже 200-річна споруда. Через поступове сповзання ґрунту під загрозою може опинитися вся будівля. За оцінками команди МЦКМ, без належного втручання критична ситуація може виникнути протягом найближчих 5–10 років.
Для дослідження стану схилу планують залучити геологів. Попередню вартість робіт із його укріплення та збереження історичного комплексу оцінюють у 1–2 млрд грн.
У МЦКМ переконані, що залучити приватний капітал такого масштабу можна лише за умови довгострокових державних гарантій. Тож подальше майбутнє одного з найбільших культурних майданчиків столиці залежатиме від готовності інвестора вкладати кошти та можливості налагодити стійку співпрацю між державою і приватним сектором.
Нагадаємо, суд вирішив націоналізувати Жовтневий палац у Києві.
