Політичні діячі, активісти та історики з Німеччини, Польщі й України звернулися до Міністерства освіти Німеччини із закликом інтегрувати тему Голодомору в шкільний курс історії – щоб цю сторінку минулого знали значно ширше.
Лист, який має у своєму розпорядженні "Європейська правда", був адресований федеральній міністерці освіти Карін Прін та містить близько 20 підписів відомих діячів.
Читайте також: Вчені в Гарварді розвінчали головний міф пропаганди Кремля про Голодомор: подробиці.
Звернення приурочене до вшанування пам’яті жертв Голодомору. Серед підписантів – мер Лейпцига Бурхард Юнг, колишня євродепутатка Гізела Калленбах, відомий східнонімецький дисидент Вольф Бірман, українська письменниця й громадська діячка Оксана Забужко. Автори пропонують долучатися всім, хто поділяє їхню позицію.
"У 2022 році Бундестаг Німеччини класифікував Голодомор як геноцид та закликав федеральний уряд підвищувати обізнаність у Німеччині та Європі про цей злочин через освітні програми. Втім, відтоді майже нічого не відбулося. Лише одна федеральна земля включила тему Голодомору у свою програму – і то як 'тему на вибір'", – зазначають вони.
Автори наголошують, що нині у німецьких школах навчається велика кількість українських дітей, які виїхали через війну – і серед них напевно є нащадки тих, хто втратив рідних під час Голодомору.
"Німецькі підлітки дізнаються про похмуре минуле пращурів своїх однокласників лише у разі, якщо мають вчителя, який відчуває своїм обов’язком підняти цю тему", – зауважують вони.
У листі також порівнюють злочини нацистського режиму проти євреїв із діями сталінської влади проти українців.
"Голокост і Голодомор об'єднують не лише перші склади у словах, хоча вони мають різне значення, але передусім масштаби злочину. В обох випадках йдеться про вбивство мільйонів людей. Ми час від часу чуємо, що Шоа був унікальним випадком. Для цього, звісно, є підстави – але це не означає, що масовий злочин, що стався на десятиліття раніше і на той час був найбільшим злочином проти європейського народу – просто ігнорується", – пишуть вони.
Лист підкреслює, що знання про ці події необхідні молодому поколінню для розуміння сучасної боротьби українців.
"Без цих історичних знань як можуть молоді люди розуміти, звідки в українців така величезна воля чинити опір? З цими знаннями вони з набагато більшими шансами погодяться, що європейці не мають вдруге покинути напризволяще цей народ, і що ми не можемо зменшити нашу підтримку країні, що перебуває під атакою", – аргументують автори.
До дня пам’яті жертв Голодомору, який припадає на третю суботу листопада, багато держав зробили заяви про злочини сталінського режиму та провели паралелі із теперішніми подіями.
У 2024 році парламент Швейцарії визнав Голодомор геноцидом.
Нині Голодомор офіційно визнали геноцидом близько трьох десятків парламентів світу, а також Європейський парламент і Парламентська асамблея Ради Європи.
Напередодні ми розповідали про день 22 листопада в історії, кого вшановують цього дня й які народні прикмети з ним пов’язані.
Цікаві новини для вас:
- День пам’яті жертв Голодомору: головні факти про геноцид українського народу.
- В Україні через війну пошкоджено чи зруйновано 17,1% освітніх закладів – Лісовий.
- Як комуністи вбили мільйони українців: десять головних фактів про Голодомор.
