Панди не те, чим здаються. Багато хто сприйняв новину про відновлення «пандової дипломатії» між Китаєм та США з позитивом. Мовляв, Сі Цзіньпін повертає панд до американських зоопарків — отже, відносини між двома країнами потеплішали.
Але тут панда не зовсім те, чим здається.
Раніше «пандова дипломатія» справді була своєрідним індикатором відносин Китаю з країною, якій Пекін здавав в оренду цих тварин. Панди були символом особливих відносин і дипломатичного зближення.
Але сьогодні я б не поспішав сприймати це як жест дружби.
Швидше, це схоже на політичний хабар Трампу.
Особливо напередодні американських виборів, коли йому потрібні будь-які результати, які можна показати американському виборцю, як власну дипломатичну перемогу.
Бо що можна продати краще за двох милих панд?
Трамп зустрівся із Сі — і Китай повернув американцям панд. Виглядає як результат. Виглядає як домовленість. Виглядає як перемога.
І тут я б подивився на ситуацію з китайської точки зору.
Китаю абсолютно не обов'язково бажати поразки партії Трампа на наступних виборах. Навпаки. Для Пекіна Трамп є надзвичайно зручним президентом США.
Президент, який своїми рішеннями послаблює американські міжнародні позиції, конфліктує із союзниками, підриває довіру до Вашингтона і водночас створює для Китаю більше простору для просування власного впливу.
Тобто, навіщо Китаю воювати з Трампом політично, якщо можна періодично давати йому маленькі красиві подарунки, які він зможе продавати як великі дипломатичні перемоги, поки вони роблять справжній "бізнес"?
Панди для цього підходять ідеально.
Тому, я б не дивився на них як на символ китайсько-американської дружби.
Я б дивився на них як на дуже акуратний елемент китайської політичної гри.
