Блокування Ормузької протоки Іраном спровокувало не лише енергетичну кризу в Європі, а й глибоку кризу довіри всередині західного світу. Поки Лондон намагається згуртувати партнерів для силового розблокування стратегічного шляху, позиції ключових гравців — від США до Франції — залишаються роз’єднаними. Ситуація демонструє не лише агресивність іранського режиму, а й стратегічну непідготовленість Заходу до енергетичного шантажу, де економічні інтереси окремих країн часто важать більше за глобальну безпеку.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів дослідник геостратегії, голова ПанЄвропи Наддніпрянщина Олег Магалецький.
На думку експерта, саміт у Лондоні та спроби розблокувати протоку свідчать про глибоку кризу стратегічного планування в Європі. Сам факт проведення такого саміту вказує на глибші проблеми: європейські країни виявилися неготовими до сценаріїв, у яких одна держава може впливати на глобальну енергетичну безпеку. Це підкреслює необхідність перегляду підходів до енергетичної політики та включення її до ширшої стратегії безпеки. Європа повинна мінімізувати залежність від окремих регіонів чи режимів і бути готовою до можливих криз, пов’язаних із блокуванням морських шляхів або діями нестабільних акторів.
"Рішення проводити такий саміт говорить про те, що далеко не все так, як мало бути. Так, що стратегічно і візійно особливо держави Європи не передбачили і не мають залежати від ситуації в Ормузькій протоці. І енергетична безпека Європи глобально також не має визначатися однією державою, одним божевільним режимом... Тобто Європа має в своїй політиці безпеки включати і енергетичну безпеку, так, в своїй доктрині", — пояснив Магалецький.
Блокування Радою Безпеки ООН силового розблокування протоки за позицій Росії та Китаю є тактичною перемогою диктатур, які прагнуть зруйнувати світовий порядок. Для Москви та Пекіна нестабільність є інструментом розбрату між євроатлантичними партнерами.
"Для диктатур, для тих режимів, котрі ставлять за мету знищення світового порядку, заснованого на правилах їм достатньо прийнятно терпіти там зростання вартості енергоносіїв. Їхня тактична і стратегічна мета — посварити Європу зі Сполученими Штатами. Ось ця ситуація з Францією — це їхня тактична перемога, коли європейські і американські партнери діють по-різному і діють інколи навіть всупереч один одному", — зазначив геостратег.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Магалецький вважає, що нинішня криза спричинена не "хитромудрими планами", а некомпетентністю та відсутністю системного бачення у президента США Дональда Трампа. Дистанціювання Вашингтона від проблеми лише заохочує агресорів до подальшої ескалації.
"В діях частини адміністрації 47-го президента, мова йде точно про некомпетентність і нерозуміння реалій. Такого удару по сприйняттю їх як ключової геополітичної сили, який був завданий ось буквально цими місяцями, не завдавав жоден ворог Сполучених Штатів Америки. Зростання ціни на пальне, зростання загалом інфляції є критично важливим. Але знову таки, чому ситуація з Ормузькою протокою впливає на вартість ціни нафти в Сполучених Штатах, які самі себе фактично забезпечують цією нафтою? Тобто це зростання знову показує, наскільки деформовано і неправильно працюють ринки", — наголосив дослідник.
Він додав, що ситуація з Іраном демонструє необхідність більш жорсткої політики щодо подібних режимів, включаючи економічні обмеження та політичну ізоляцію. Водночас, за його словами, Європа і США мають розвивати власну енергетичну незалежність, зокрема через диверсифікацію постачань та розвиток альтернативних джерел енергії.
Він зазначив, що ключ до розв'язання іранської проблеми може лежати не в Перській затоці, а в ослабленні її головного союзника — Москви.
"Перемогти Іран, щоб розблокувати Ормузьку протоку, краще бомбардувати і висаджувати десант не на острові в Перській затоці, а робити це десь біля міста Москва, да? Тому що будь-які правильні удари по Москві можуть допомогти вирішити і цю проблему, і багато інших. Україна готова допомогти вирішити цю проблему", — підсумував Магалецький.
"Апостроф" повідомляв, що Велика Британія провела саміт за участю 35 країн, на якому обговорили шляхи пом’якшення кризи в Ормузькій протоці.
Загроза безстрокового контролю Ірану над Ормузькою протокою підштовхує країни Перської затоки до перегляду дорогих планів будівництва трубопроводів в обхід протоки для продовження експорту нафти та газу.
Президент США Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї для PURL, щоб змусити європейських союзників приєднатися до його коаліції для відновлення роботи Ормузької протоки після того, як отримав відмову від ЄС.
