Кабінет Міністрів України 24 жовтня офіційно створив Координаційний центр з організації бронювання військовозобов'язаних. Народний депутат з фракції "Слуга народу" Федір Веніславський запевняє, що цей центр не стане ще одним корупційним ризиком.
Про це він заявив у коментарі Віктору Шлінчаку в програмі «Критичне мислення» на Апостроф TV.
Чому виникли питання до нового механізму бронювання
У першому проєкті постанови уряд пропонував створити координаційний центр, який мав би долучатися до розгляду питань бронювання.
Однак документ не давав чітких відповідей на низку важливих запитань: скільки часу чиновники зможуть розглядати документи підприємств, із яких причин їм можуть відмовити та за яких обставин підприємство ризикуватиме втратити статус критично важливого.
Це викликало побоювання щодо можливих зловживань під час ухвалення рішень про бронювання.
Веніславський запевняє, що центр не матиме повноважень ухвалювати рішення щодо конкретних підприємств.
«Тут точно корупційної прокладки чи шлагбаума 2.0 чи 3.0 не буде. Це питання було одним з ключових на засіданні нашого комітету. Як нам пояснили представники міністерств, цей орган буде мати виключно консультативно-дорадчі функції і жодних рішень щодо конкретних суб’єктів, конкретних галузей чи конкретних підприємств він не буде ухвалювати», — заявив Веніславський.
Чому не провели аудит бронювання
Веніславський зазначив, що на засіданні Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки піднімали питання щодо аудиту бронювань за окремими галузями.
«Ми також задавали питання на комітеті, що було б більш логічно провести аудит причин зростання, подивитися, що, наприклад, зростання в конкретних галузях там на 20–30 чи 40% кількості заброньованих не призвело до якоїсь якісної зміни в показниках господарської діяльності чи в показниках функціонування критичної інфраструктури, і тоді робити висновки, а не всіх зрізати», — пояснив народний депутат.
Уряд переглядає пропозиції
Після критики уряд почав переглядати початкові пропозиції. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що в новій редакції постанови врахували значну частину зауважень.
Зокрема, для більшості підприємств квоту бронювання планують залишити на рівні 50%, не змінюючи базу її розрахунку. Також чинні статуси критично важливих підприємств мають зберегтися.
Для розгляду документів обіцяють установити конкретні строки та процедури, а також застосовувати принцип мовчазної згоди. Тобто, якщо чиновник вчасно не відповів, підприємство не повинно нескінченно чекати його рішення.
Для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики замість запропонованих раніше 85% планують установити квоту бронювання на рівні 95%.
Якщо ж підприємству буде потрібно бронювати 100% військовозобов’язаних працівників, для цього доведеться пройти додаткову процедуру за участю координаційного центру.
Нагадаємо, що 23 жовтня Кабінет Міністрів оголосив про завершення підготовки змін до системи бронювання військовозобов’язаних працівників.
