Зміна влади в Угорщині відкриває нові можливості для перезавантаження відносин між Києвом та Будапештом, проте висунуті Угорщиною вимоги щодо прав національних меншин суперечать Конституції України.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла народна депутатка України VIII скликання, ексголова української делегації в Парламентській асамблеї НАТО, професорка Національного університету "Львівська політехніка" Оксана Юринець.
Юринець зазначає, що поява нової влади відкриває додаткові можливості для діалогу, однак процес ускладнюється вимогами угорської сторони щодо української політики у сфері національних меншин.
Вона підкреслює, що частина цих вимог, на її думку, виглядає необґрунтованою та політично вмотивованою, оскільки Україна вже імплементувала низку європейських стандартів у сфері прав меншин. Експертка зазначила, що багато питань у відносинах уже було знято, тому нові вимоги Будапешта виглядають дивно, особливо з огляду на те, що вступ України до ЄС мав би автоматично забезпечити захист прав усіх меншин за європейськими стандартами.
"Дуже дивно виглядають ці вимоги, тому що насправді, якщо подивитися, багато питань було знято, а з іншого боку, це вимоги щодо України, а країна не вступить до Європейського Союзу, виглядає дивним. Бо якщо, наприклад, лідер дбає про нацменшину, то він би хотів, щоби якомога швидше вона стала членом Європейського Союзу", — сказала Юринець.
Вона наголосила, що Україна вже значно вдосконалила законодавство щодо національних меншин, а висунуті Угорщиною 11 пунктів у багатьох аспектах суперечать Конституції та державним інтересам. Вона також підкреслила, що Україна має суттєвий прогрес у сфері захисту прав національних меншин, а частина вимог, які озвучуються з угорського боку, виглядають надмірними або такими, що втручаються у внутрішні конституційні питання держави. Юринець нагадала, що Україна є багатонаціональною країною, де різні спільноти, зокрема угорська, беруть участь у захисті держави та інтегровані в суспільство.
"Це не домовленості, це ультиматуми. Тому що насправді Петер Мадяр не був ще і не зустрічався навіть з нацменшиною, тобто і щоб з нею поспілкуватися, вияснити до кінця, чи є ця проблема. Бо дуже часто, знаєте, не можна робити без людей щось для тих людей, а треба перше з ними порадитися і поспілкуватися. Я би дуже хотіла, щоб це була широка зустріч, щоби на рівні нашого керівництва, відповідно, при приїзді Петера Мадяра до України могла бути нормальна зустріч із тими військовими, які воюють, угорського походження. Тому що це, я думаю, Угорщина може пишатися цими людьми і дякувати їм за те, що вони сьогодні захищають країну, вони є таким щитом", — наголосила Юринець.
Окремо вона звернула увагу на важливість конструктивної дипломатії: на її думку, відносини між сусідами мають будуватися через діалог, а не через ультиматуми.
"Ми не можемо дозволяти собі, щоб в незалежній державі хтось міг впливати на якісь конституційні норми або узгодження з нами чогось. Це виглядає дуже дивним. І, знаєте, не з того починаються стосунки. Але я сподіваюся, що все ж таки нашій стороні, Міністерству закордонних справ, вистачить мудрості, щоб ці стосунки розпочати і шукати точки дотику та співпраці, тому що це сусіди, і ми маємо якнайкраще з ними співпрацювати", — сказала вона.
На її думку, налагодження добросусідських відносин вимагатиме системної багатовекторної роботи на рівні урядів, парламентської дипломатії та місцевого самоврядування. Попри ризики для темпів євроінтеграції України, держава має послідовно відстоювати свої позиції, демонструючи стратегічну витримку.
Вона зазначила, що євроінтеграційний процес України має тривати поступово — через узгодження позицій і "дорожню карту" співпраці, без ескалації напруги. На її думку, Україна та Угорщина мають більше спільних інтересів, ніж розбіжностей, тому ключовим залишається діалог і взаємна витримка.
"Апостроф" повідомляв, що Україна та Угорщина розпочали двосторонні переговори на рівні експертів. Головними темами обговорення стали покращення сусідських відносин, забезпечення прав національних меншин та інтеграція України до Європейського Союзу.
Зеленський заявив, що Україна бачить перспективи для конструктивного перезапуску відносин з Угорщиною та веде активні переговори з її новим керівництвом.
Кандидат політичних наук, професор Державного університету "Київський авіаційний інститут", президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко в етері телеканалу "Апостроф" повідомив, що Україна вже виконала значну частину вимог Угорщини щодо нацменшин, однак Будапешт і надалі використовує це питання як інструмент політичного тиску на євроінтеграцію Києва. Жорстка риторика нового угорського прем’єра може свідчити про продовження курсу Віктора Орбана, попри спроби сторін вийти з багаторічної кризи у відносинах.
