Напередодні парламентських виборів в Угорщині, які відбудуться 12 квітня, Віктор Орбан посилює антиєвропейську та антиукраїнську риторику, намагаючись зберегти владу на тлі зростання популярності опозиційної партії "Тиса".
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів молодший аналітик Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ілля Юрчина.
За словами експерта, виборчі перегони в Угорщині увійшли у вирішальну фазу. Згідно з даними видання Politico, опозиційна партія "Тиса" наразі випереджає провладну "Фідес" приблизно на 10%, що змушує Віктора Орбана вдаватися до радикальних заяв та провокацій.
"Станом на зараз ми входимо у вирішальну стадію угорських виборів, де за наступний тиждень може відбутися що завгодно... Віктор Орбан стоятиме до кінця і прагнутиме змінити ситуацію на свою користь, зокрема, думаю, шляхом нових провокацій. І ось ця фраза, яку він нещодавно сказав у відповідь на критику Дональда Туска, про те, що треба думати не про Путіна, — це насправді і є підсумок усієї передвиборчої кампанії партії Фідес і тих наративів, які вони намагалися просунути в угорському дискурсі. Нібито не треба думати про Путіна, бо у нас же є такі вороги в лапках, як Київ і Брюссель, які не дають жити простим угорцям", — зауважив Юрчина.
За його словами, це типова пропагандистська тактика, коли замість прямої відповіді на проблему використовується принцип "а як щодо інших". Таким чином угорській аудиторії нав’язується думка, що головні загрози походять не від Росії, а від ЄС та України.
Експерт додав, що Орбан системно формував образ ворога з таких політичних фігур, як Володимир Зеленський, Урсула фон дер Ляєн та Дональд Туск, і частина угорського суспільства досі підтримує ці наративи. Він також зауважив, що заяви Орбана про нібито розкол Євросоюзу через енергетичну політику є іронічними, адже саме позиція Будапешта часто стає фактором внутрішніх суперечностей у ЄС.
Аналітик повідомив, що в Європейському Союзі дедалі частіше лунають заклики до застосування радикальних юридичних заходів проти Будапешта. Зокрема, Швеція заявила про готовність розглянути активацію 7-ї статті Договору про ЄС, яка передбачає позбавлення країни права голосу. Проте Ілля Юрчина вважає такі заяви наразі лише елементом політичного тиску.
"Я вважаю, що такі заяви зі Швеції чи з будь-якої іншої держави-члена Європейського Союзу є нічим іншим, ніж політичною риторикою. Якщо копатися в усіх нюансах статті сьомої Договору про Європейський Союз, то це не так просто — стукнути по столу і сказати: "Угорщина більше не буде голосувати". Це тягне за собою дуже великі бюрократичні процедури і займає багато часу", — пояснив він.
Крім бюрократичних перепон, існує серйозний політичний ризик відсутності консенсусу серед усіх членів блоку. Малі держави, такі як Словаччина чи Австрія, можуть заблокувати цей процес, побоюючись створення прецеденту, який у майбутньому може бути використаний проти них самих.
"Чи не буде ризику того, що інші малі держави-члени Європейського Союзу, зокрема Словаччина або Австрія, стануть на бік Угорщини і скажуть, що не хочуть застосовувати статтю 7, бо боятимуться цього спіловер-ефекту, цього прецеденту, що право голосу залишиться лише у великих акторів Європейського Союзу", — підкреслив аналітик.
Експерт наголосив, що питання реального застосування таких санкцій стане зрозумілішим уже після виборів в Угорщині, тоді як нинішні заяви варто розглядати як елемент політичного тиску та передвиборчої боротьби.
"Апостроф" повідомляв, що навіть якщо лідер опозиції Петер Мадяр переможе на виборах в Угорщині цього місяця, він зіткнеться з виснажливим випробуванням, намагаючись ефективно керувати країною, через складне юридичне та політичне "мінне поле".
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, опираючись на "енергетичну кризу ЄС", закликав негайно зняти санкції, накладені на російську енергетику.
Міністерство закордонних справ України запустило цілодобове "радіо" у відповідь на постійні заяви угорських чиновників.
