Ексдепутати ОПЗЖ "рятують" владу у кадрових питаннях: деталі дослідження

У Верховній раді Україні (ВРУ) сталася суттєва зміна поведінки частини народних депутатів, що раніше були обрані від забороненої партії "Опозиційна платформа — За життя" (ОПЗЖ). 

Про це свідчать результати дослідження громадської ініціативи "Голка".

Згідно з цими даними, п’ятеро парламентарів — Сергій Ларін, Олександр Качний, Сергій Льовочкін, Ігор Кісільов та Олександр Пузанов — зараз найчастіше голосують синхронно з фракцією "Слуга народу" під час ухвалення проєктів законів у першому та другому читаннях.

Загалом, як стверджують автори дослідження, 43 депутати з груп "Платформа за життя та мир" і "Відновлення України" збільшили частоту підтримки законопроєктів, а 30 з них підвищили показник на понад 50%. 

За словами інженерки даних "Голки" Оксани Ставнійчук, до повномасштабної війни ці нардепи голосували разом із "Слугою народу" менш ніж у 40% випадків, а зараз — майже у 98%. Вона зауважила, що "уламки ОПЗЖ фактично рятують владу".

"Уламки ОПЗЖ — дві депутатські групи "Відновлення України" та "Платформа за життя та мир" — рятують владу найбільше, зокрема і по кадровим питанням. “Слуга народу” давно не має 226 голосів, щоб самостійно проводити потрібні їм рішення. За 12 років війни ми так і не змогли позбутися проросійських політиків ані у Верховній Раді, ані в радах місцевого рівня. Дивує те, що у війну владі вигідніше бути з уламками проросійських партій, ніж будувати коаліцію з проєвропейськими силами", — повідомила дослідниця.

Автори також звернули увагу на інші тенденції. Зокрема, фракція "Батьківщина" найчастіше демонструвала опозиційність під час голосувань за проєкти законів у межах Ukraine Facility Plan, від яких залежить міжнародна фінансова допомога України. Водночас станом на серпень у ВРУ залишаються вакантними 47 мажоритарних округів, а загалом парламент втратив 71 депутата, більшість із яких залишили мандати добровільно, переходячи на державні посади.

З травня 2023-го фракція "СН" жодного разу не забезпечила мінімум 226 голосів для ухвалення законів, що фактично означає відсутність монобільшості. 

Нагадаємо, згідно з дослідженням, за сім років роботи Верховної Ради IX скликання сталася суттєва трансформація парламентської культури голосувань. Після 2022 року відсоток відкритих голосувань "проти" майже зник навіть серед опозиційних фракцій.