США та Ізраїль мають принципово різні погляди на майбутнє іранського режиму, що може призвести до серйозних суперечок між союзниками. Поки Ізраїль прагне повного знищення військових структур Ірану, Вашингтон розглядає більш помірну модель зміни влади. Очікується, що ці розбіжності стануть очевидними відразу після завершення першої масштабної хвилі військових ударів.
Про це повідомляє Bild з посиланням на публікацію колишнього міністра оборони Німеччини Карла-Теодора цу Гуттенберга.
За словами німецького політика, ізраїльське керівництво націлене на ліквідацію Корпусу вартових ісламської революції та мереж підконтрольних йому бойовиків. Натомість американський підхід передбачає створення умов для поступової зміни режиму, що за своєю логікою нагадує ситуацію у Венесуелі. США не планують заходити так далеко у своїх діях, як того вимагає стратегія Ізраїлю.
Карл-Теодор цу Гуттенберг зазначає:
"Стратегії уряду США та Ізраїлю зовсім не збігаються. Ізраїльський уряд націлений на остаточне знищення революційних інструментів влади [іранського режиму], в тому числі Корпусу вартових ісламської революції та мереж проксі-сил. У Вашингтоні, навпаки, дотримуються більш функціонального розуміння зміни режиму, схожого на ситуацію у Венесуелі".
Перший етап операції проти Ірану передбачає надпотужний комбінований удар. Плануються масштабні атаки з повітря, кібероперації, удари по ядерних та ракетних об’єктах, а також тиск на військово-морські та повітряні сили у поєднанні з політичними та економічними санкціями. Проте, як зазначає ексміністр, навіть заклики до іранців скинути владу обидві країни сприймають по-різному: для одних це кінцева мета, для інших – лише інструмент впливу.
Німецький аналітик попереджає про виникнення суперечок між партнерами.
"Ця різниця стратегій, за його словами, потенційно веде до тертя між двома партнерами, «як тільки перша велика хвиля [ударів по Ірану] буде завершена»", – передає Bild.
В контексті цього зауважимо, що президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що сусідні держави не стануть цілями для іранських ударів, якщо з їхньої території не здійснюватимуться атаки по Ірану.
