Посилення тиску на студентів російських університетів із метою змусити їх укладати контракти з Міністерством оборони може спричинити зростання напруженості в освітній системі РФ і водночас свідчить про проблеми Москви з поповненням армії для війни проти України.
Про це повідомляє CNN.
Журналісти проаналізували підходи, які використовують вищі навчальні заклади для вербування студентів, а також поспілкувалися з тими, хто зіткнувся з таким тиском. За їхніми словами, основний акцент робиться на першокурсниках і тих, хто має академічні чи фінансові труднощі. Зокрема, адміністрації університетів навмисно скорочують терміни виконання курсових робіт, через що частина студентів не встигає їх здати.
Після цього таких студентів викликають на індивідуальні розмови, під час яких переконують підписати контракт. Їм натякають, що відрахування є неминучим, а це автоматично означатиме набуття статусу військовозобов’язаного. Як розповідають самі студенти, на групові зустрічі запрошують переважно тих, хто має борги по навчанню або відстає від навчального процесу.
Один зі співрозмовників видання зазначив, що в його університеті за короткий час відрахували значну частину студентів однієї групи, після чого їм запропонували підписати контракт, щоб зберегти можливість повернутися до навчання. Інший поділився повідомленнями з внутрішнього чату, які підтверджують такі дії адміністрації.
Студенти також говорять про постійний психологічний тиск: регулярні заклики вступати до армії створюють відчуття дискомфорту, а дії університетів сприймаються як спроба цілеспрямовано відправити молодь на війну.
Тим, хто погоджується на службу, обіцяють роботу операторами безпілотників і запевняють, що вони виконуватимуть завдання далеко від зони бойових дій. Водночас експерти та юристи зауважують, що на практиці йдеться про стандартні військові контракти без чітко визначеного строку, а озвучені умови можуть не відповідати реальності.
Оскільки частина студентів скептично ставиться до таких пропозицій, університети, за словами співрозмовників, дедалі частіше застосовують тиск і погрози. Додатковим стимулом виступають фінансові заохочення — обіцянки високих виплат і погашення боргів за навчання.
Попри значні втрати на фронті, російській владі поки вдається уникати повторення масштабної мобілізації, подібної до тієї, що відбулася восени 2022 року і спричинила масовий виїзд громадян за кордон. Втім, експерти вважають, що нинішня кампанія є ознакою переходу до більш агресивних методів вербування.
За інформацією юристів, університети змушені регулярно звітувати перед структурами Міністерства оборони про результати такої роботи. Кампанія охоплює навіть престижні виші у великих містах, зокрема Москві та Санкт-Петербурзі.
Точна кількість студентів, яких вдалося залучити до служби, наразі невідома. Водночас серед молоді зростає невдоволення подібною практикою. Фахівці попереджають, що використання університетів як інструменту вербування може мати політичні наслідки для влади, адже це зачіпає одну з наймолодших і найбільш вразливих соціальних груп.
"Державні інституції нині сприймаються як джерело загрози, просякнуте пропагандою, що впливає на дуже молодих людей, які ще нещодавно були школярами", — зазначив один зі студентів.
Раніше ми писали, що Путін посилює протиповітряну оборону на Валдаї через особисті побоювання за себе та свою родину. Після подій в Ірані, Венесуелі та серії успішних українських ударів Кремль терміново укріплює один із ключових об’єктів — із розміщенням комплексів "Панцир-С1" на спеціальних вежах.
