Боєприпаси HIMARS стануть точнішими — у США протестували нову технологію

Американська компанія Lockheed Martin разом із сухопутними військами США випробувала технологію, яка дає змогу змінювати координати цілі для реактивних снарядів GMLRS уже після їхнього запуску. Така можливість може суттєво розширити бойові спроможності артилерійських систем HIMARS, які, зокрема, використовує українська армія.

Про це повідомляє румунське видання Defense Romania.

Випробування провели на полігоні White Sands Missile Range у США. Під час демонстрації снаряд GMLRS запустили з установки HIMARS, а вже в повітрі передали йому оновлені координати цілі. Для цього використали канал зв'язку Strigo та систему Remote Interceptor Guidance-360 (RIG-360).

У Lockheed Martin повідомили, що боєприпас успішно виконав завдання та уразив рухому ціль.

Як пояснює Defense Romania, досі координати об'єкта для снарядів GMLRS задавали ще до пострілу. Після запуску боєприпас рухався до визначеної точки, використовуючи інерційну навігацію та GPS для коригування траєкторії. Проте така система не дозволяла змінювати завдання відповідно до ситуації на полі бою.

Це особливо обмежувало ефективність застосування GMLRS проти рухомих цілей. За час польоту снаряда об'єкт міг змінити місце перебування, через що початкові координати втрачали актуальність.

Нова розробка має усунути цю проблему, забезпечивши можливість коригувати напрямок атаки вже після запуску.

"По суті, зброя типу "вистрілив і забув" стає такою, яку можна коригувати, перенаправляти або навіть націлювати на іншу ціль, якщо ситуація на полі бою змінюється", — зазначає видання.

Важливо, що для реалізації цієї функції не потрібно розробляти нові ракети чи створювати інші пускові установки. Достатньо інтегрувати в наявні системи додаткові засоби передавання інформації.

У перспективі подібну технологію можуть адаптувати й до інших американських боєприпасів. Зокрема, йдеться про GMLRS ER, дальність ураження яких сягає 150 км, а також ракети Precision Strike Missile (PrSM), здатні вражати цілі на відстані 500–1000 км.

Водночас союзникам США не варто розраховувати на автоматичне отримання цієї можливості для вже наявних арсеналів. Старіші модифікації боєприпасів потребуватимуть відповідної модернізації.

Крім того, Lockheed Martin поки не оприлюднила технічних характеристик системи зв'язку. Зокрема, невідомо, наскільки вона захищена від радіоелектронних перешкод і на якій відстані може стабільно працювати. Тому терміни переходу від демонстраційних випробувань до повноцінного використання технології поки не визначені.

У 2026 році Україна отримує в середньому 12 ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot на місяць. Президент Володимир Зеленський розповів, що пошук додаткових ракет триває постійно, а для частини постачань потрібне схвалення США.