Російська економіка, яка вже четвертий рік фінансує повномасштабну війну проти України, наближається до одного з найскладніших етапів за весь період бойових дій. Фінансові резерви Кремля суттєво скоротилися, санкційний тиск посилився, а 2026 рік може стати переломним із ризиком системної кризи, повідомляє The Washington Post.
Економісти зазначають, що попри заяви президента США Дональда Трампа про нібито сильні позиції Росії, реальний стан її економіки нині гірший, ніж на будь-якому етапі з початку повномасштабного вторгнення. За їхніми оцінками, Москва майже вичерпала фінансові резерви та кредитні можливості, які раніше дозволяли покривати рекордні оборонні витрати.
Один із російських урядовців на умовах анонімності визнав, що країна стикається з високими ризиками фінансової нестабільності. За його словами, не виключені сценарії банківської кризи або масових неплатежів, що лише ускладнить подальше ведення війни.
Особливо болісного удару економіці завдали нові санкції проти нафтового сектору. Через обмеження Росія змушена експортувати нафту з дисконтом понад 20 доларів за барель, що безпосередньо скорочує ключові доходи бюджету. Водночас оборонні витрати залишаються на рекордному рівні: лише за перші три квартали року вони сягнули близько 149 млрд доларів.
Колишній віцепрезидент Bank of America Merrill Lynch Крейг Кеннеді зазначив, що російська нафтова галузь уже входить у фазу кризи, а новий пакет санкцій лише прискорить негативні процеси. На його думку, агресивна санкційна політика створює для Кремля дедалі більше економічних обмежень.
Кеннеді також звернув увагу, що влада може намагатися компенсувати бюджетний дефіцит за рахунок підвищення податків або зростання боргового навантаження. Проте такі кроки, за його оцінкою, лише послаблюють переговорні позиції Москви, а не зміцнюють їх.
Хоча ключова ставка в Росії була знижена до 16,5%, її рівень залишається надзвичайно високим для бізнесу. Це стримує інфляцію, але водночас «з’їдає» прибутки компаній і їхні фінансові резерви. Як наслідок, інвестиційна активність скорочується, окремі галузі фіксують падіння виробництва, а кількість непогашених боргів зростає.
Економіст Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки Яніс Клуге підкреслює, що раніше економіку РФ підтримували сприятливі фактори — високі ціни на сировину та бюджетний стимул за рахунок військових витрат. Нині ж більшість цих чинників зникли, що й призвело до найгіршої економічної ситуації з початку війни.
Тривожні сигнали надходять і з банківського сектору. Російські фінансисти дедалі частіше говорять про зростання проблемних кредитів, прихованих у балансах банків. Голова Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін публічно попередив, що значна частина компаній перебуває на межі дефолту.
Навіть аналітичний центр, пов’язаний із Кремлем, — Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування — визнав, що вже до жовтня Росія може зіткнутися з масштабною банківською кризою, якщо тенденція зростання токсичних кредитів збережеться, а вкладники почнуть масово знімати депозити.
Соціально-економічна ситуація також погіршується. За даними Росстату, в жовтні заборгованість із виплати заробітної плати майже потроїлася у річному вимірі та перевищила 27 млн доларів. Водночас російське агентство з питань праці цього року отримало понад 26 тисяч скарг.
Попри зростання фінансових проблем, більшість представників російської еліти не очікують масових соціальних протестів або суттєвого впливу економічної кризи на політичні рішення Кремля. Водночас, як визнають навіть близькі до влади експерти, 2026 рік може стати першим по-справжньому важким роком війни з економічної точки зору.
До державного бюджету України надійшло €2,3 млрд в межах шостого регулярного траншу від Європейського Союзу. Фінансування надане за успішне виконання індикаторів програми Ukraine Facility, що дозволить забезпечити макрофінансову стабільність та виконання соціальних зобов'язань держави в умовах воєнного стану.
