Російські атаки на українські релігійні та культурні пам'ятки дедалі частіше розглядають як складову ширшої стратегії психологічного тиску на населення та знищення історичної спадщини.
Про це йдеться у матеріалі Forbes.
Наукова співробітниця Атлантичної ради та колишня дослідниця Гарвардського університету Мерседес Салуппо вважає, що такі дії мають історичні паралелі з практиками, які застосовувалися під час Другої світової війни. На її думку, атаки на культові споруди та об'єкти культурної спадщини спрямовані не лише на фізичне руйнування, а й на підрив морального духу суспільства та його історичної пам'яті.
Як приклад експертка навела нещодавній удар по території Києво-Печерської лаври, внаслідок якого виникла пожежа. За її словами, пошкодження таких пам'яток має значний суспільний резонанс, оскільки вони є важливою частиною культурної та духовної спадщини України.
"Націлювання на релігію та культурну спадщину є частиною стратегії Росії з деморалізації та знищення громад. Вбивства Росією священників та інших релігійних лідерів у сучасній війні агресії в Україні, напади на релігійні місця, а також ув'язнення і тортури релігійних діячів, зокрема мусульманських лідерів та активістів у Криму, є лише окремими прикладами цієї тактики", – зазначила Салуппо.
За її оцінкою, цього року Росія активізувала удари по релігійних і культурних об'єктах по всій Україні, використовуючи ракети великої дальності та ударні безпілотники. Вона вважає, що ці атаки є продовженням тривалої кампанії, спрямованої на послаблення духовного та культурного життя країни.
Водночас, за даними ЮНЕСКО, від початку повномасштабної війни в Україні було пошкоджено або зруйновано вже понад 500 об'єктів культурної та релігійної спадщини. До цієї статистики не входять наслідки останньої атаки на Києво-Печерську лавру.
У ЮНЕСКО наголошують, що Києво-Печерська лавра є одним із найдавніших і найважливіших центрів християнського паломництва. Архітектурний комплекс об'єднує унікальні наземні та підземні споруди XI–XIX століть і входить до переліку пам'яток світового значення.
Російська армія стикається зі значними втратами особового складу на фронті, через що командування змушене постійно шукати нових військовослужбовців для поповнення підрозділів.
