Європейський Союз наразі не планує призначати головного переговорника для можливих мирних переговорів між Україною та Росією. За інформацією високопосадовців і дипломатів ЄС, блок прагне спочатку розробити чітку стратегію.
Про це повідомляє dpa.
Голова дипломатії ЄС Кая Каллас та ключові держави-члени, зокрема Німеччина, вважають такий крок передчасним на цьому етапі. Про це чиновники повідомили на полях неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС на Кіпрі.
За їхніми словами, наразі зусилля блоку зосереджені на стратегічних питаннях: що саме ЄС має обговорювати з Росією та яким чином він може підтримати дипломатичний процес для завершення війни.
Водночас представники ЄС наголошують, що наразі немає ознак готовності президента Росії Володимира Путіна до реальних переговорів. З огляду на це Брюссель продовжує роботу над посиленням тиску.
Очікується, що Європейська комісія та дипломатична служба ЄС представлять державам-членам пропозиції щодо 21-го пакету санкцій проти Росії. Нові обмеження будуть спрямовані проти фінансового сектору та постачальників для російської військової промисловості.
Контекст
На початку травня лідер Кремля Володимир Путін висловив думку, що ексканцлер Німеччини, який очолював уряд із 1998 по 2005 рік, був би найкращою кандидатурою для представника від ЄС.
У Берліні таку ініціативу назвали "черговою фіктивною пропозицією" та частиною гібридної стратегії Росії, метою якої є розкол західного альянсу.
Німецький посадовець у коментарі Reuters зауважив, що пропозиція не є надійною, оскільки Росія не змінила жодної умови для припинення війни проти України. Він додав, що першим свідченням намірів Москви стане готовність продовжити триденне перемир’я.
Пізніше ЗМІ писали, що уряд Німеччини відхилив ініціативу Путіна щодо залучення колишнього канцлера Герхарда Шредера як посередника у переговорах між Росією та Європейським Союзом.
У політичних колах Європи досить часто звучала думка, що більш прийнятною кандидатурою могла б стати ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель.
23 травня NYT писало, що у країнах Європейського Союзу зростає дискусія щодо можливого відновлення прямих контактів із Росією в контексті пошуку шляхів завершення війни проти України. На цьому тлі європейські лідери обговорюють, чи потрібен спеціальний представник або група посередників для потенційних переговорів із Кремлем.
"Апостроф" повідомляв, що Кремль намагається використати заклики до переговорів як гібридний інструмент для затягування часу та маніпуляцій, спрямованих на послаблення європейського санкційного тиску. Пошук Європейським Союзом потенційного посередника для переговорного треку не змінить суті протистояння, доки європейські столиці не будуть готові застосувати реальні силові та економічні аргументи проти Москви.
Президент Фінляндії Александр Стубб припустив, що може стати представником Європейського Союзу на майбутніх мирних переговорах із Росією. За його словами, сам діалог стане можливим лише після того, як російська сторона візьме на себе зобов'язання припинити вогонь.
Україна після результативних контактів з американською стороною щодо безпеки сподівається на повернення до змістовних перемовин зі США та РФ за участі Європи. Київ розраховує, що це станеться найближчими тижнями.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив про готовність Сполучених Штатів допомогти у проведенні переговорів для завершення війни в Україні. Посадовець підтвердив, що отримав від очільника російського МЗС Сергія Лаврова послання Володимира Путіна для Дональда Трампа і вже передав його американському лідеру. Також Рубіо прокоментував загрозу ескалації та російські попередження щодо небезпеки у Києві.
