Кремль намагається використати заклики до переговорів як гібридний інструмент для затягування часу та маніпуляцій, спрямованих на послаблення європейського санкційного тиску. Пошук Європейським Союзом потенційного посередника для переговорного треку не змінить суті протистояння, доки європейські столиці не будуть готові застосувати реальні силові та економічні аргументи проти Москви.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів політолог Петро Олещук.
Експерт наголосив, що сама ідея переговорів між Європою та Росією викликає багато запитань, адже наразі незрозуміло, які саме аргументи готовий використовувати Європейський Союз у розмові з Кремлем.
"Якщо це просто будуть чергові вмовляння, що, мовляв, давайте будемо дружити, торгувати, відновимо відносини, то нічого доброго з цього не вийде. Макрон не дасть брехати. Тобто в нього є достатньо великий досвід спілкування з Путіним на початку повномасштабної війни, і нічого доброго це не принесло", — зазначив Олещук.
За його словами, пошук потенційного європейського перемовника наразі має радше політичний характер, адже Росія погодиться на будь-яку кандидатуру лише у випадку, якщо справді буде зацікавлена в переговорах. В іншому разі Кремль просто шукатиме приводи для відмови.
Олещук наголосив, що Москва вже використовувала тему переговорів як інструмент маніпуляції. За його словами, Росія втягнула у цей процес США, завдяки чому виграла час і домоглася відтермінування нових санкцій. Політолог вважає, що зараз Кремль може застосовувати таку ж тактику щодо Європи — створювати ілюзію переговорного процесу, аби не допустити посилення економічного тиску.
"Росіяни просто можуть використовувати тему переговорів, щоб, користуючись нею, наприклад, відтерміновувати нові пакети санкцій. Це достатньо простий і дешевий спосіб. У випадку американців вони його використовували на повну. Втягнули їх у ці переговори і виграли рік", — заявив він.
Експерт також звернув увагу на те, що ключові вимоги Кремля можуть бути значно ширшими за територіальні питання. Він нагадав, що російська сторона публічно продовжує говорити про "демілітаризацію" та нейтральний статус України.
"Про принципові територіальні питання ми знаємо лише від американських переговірників. Більше ні від кого. Це росіяни їм це все розказували. А потім виходить Шойгу і каже, що першопричини війни — це демілітаризація, денуклеаризація України та її нейтральний статус", — підкреслив він.
Політолог вважає, що попередній переговорний формат за участі США був невигідним для України, оскільки американські посередники фактично демонстрували прихильність до російської позиції.
"Тому складається таке враження, що у випадку переговорів за посередництва американців і Росія, і Сполучені Штати грали на одному боці. Якщо ж це буде, наприклад, Європа — адекватний європейський переговірник, то це вже не буде гра в одні ворота з боку двох гравців. У цьому і є очевидна відмінність. З іншого боку, для Росії Сполучені Штати принаймні донедавна залишалися потужним світовим гравцем, до думки якого вони були готові прислухатися. Водночас вони постійно кажуть, що Європа для них не має особливого значення, вони її ігнорують і так далі", — сказав він.
Він наголосив, що у ЄС є інструменти впливу — від жорсткішого контролю за російськими активами до блокування російського судноплавства у Балтійському морі. На його думку, саме демонстрація сили могла б змусити Кремль перейти до серйозних переговорів.
"Апостроф" повідомляв, що президент Фінляндії Александр Стубб припустив, що може стати представником Європейського Союзу на майбутніх мирних переговорах із Росією. За його словами, сам діалог стане можливим лише після того, як російська сторона візьме на себе зобов'язання припинити вогонь.
Україна після результативних контактів з американською стороною щодо безпеки сподівається на повернення до змістовних перемовин зі США та РФ за участі Європи. Київ розраховує, що це станеться найближчими тижнями.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив про готовність Сполучених Штатів допомогти у проведенні переговорів для завершення війни в Україні. Посадовець підтвердив, що отримав від очільника російського МЗС Сергія Лаврова послання Володимира Путіна для Дональда Трампа і вже передав його американському лідеру. Також Рубіо прокоментував загрозу ескалації та російські попередження щодо небезпеки у Києві.
Європейський Союз активізував обговорення щодо можливого представника на майбутніх переговорах із Росією про завершення війни в Україні. Серед потенційних кандидатів називають президента Фінляндії Александра Стубба, експрем’єра Італії Маріо Драґі, колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель, а також очільницю європейської дипломатії Каю Каллас. Водночас головним питанням залишається те, чи погодиться Росія на присутність ЄС за столом переговорів.
