Карибські країни планують порушити питання про виплату Великою Британією репарацій за наслідки багатовікової трансатлантичної работоргівлі. Йдеться про фінансові вимоги на трильйони доларів, а також можливість міжнародного судового процесу.
Про це повідомляє Daily Mail.
Питання репарацій планують обговорити під час 28-ї зустрічі глав урядів країн Співдружності, яка відбудеться в листопаді в Антигуа і Барбуді за участю короля Чарльза III. Карибське співтовариство CARICOM, до якого входять 15 держав регіону, вже визначило репарації одним із ключових напрямів своєї міжнародної діяльності. У липні 2026 року організація схвалила оновлений Десятипунктовий план репарацій і підтвердила намір просувати це питання під час саміту Співдружності.
"Ми готуємося включити репарації до порядку денного 28-ї зустрічі глав урядів країн Співдружності", — заявили в CARICOM.
Водночас британський уряд відкидає вимоги про фінансові компенсації. Представник Даунінг-стріт заявив, що Велика Британія визнає трагедію трансатлантичної работоргівлі та готова продовжувати діалог із партнерами щодо її історичної спадщини, але не планує виплачувати репарації.
Окремо Барбадос розглядає можливість звернення до Міжнародного суду ООН. Прем'єр-міністерка країни Міа Моттлі створила технічний комітет, який має зібрати економічні дані щодо шкоди, завданої рабством. За її словами, метою є не доведення когось до банкрутства, а досягнення справедливості.
Моттлі також заявляла, що потенційні виплати могли б здійснюватися поступово. У Карибському регіоні розглядають не лише прямі фінансові компенсації, а й інші форми репарацій — зокрема інвестиції в охорону здоров'я, освіту та регіональний розвиток.
Одним із можливих правових аргументів може стати Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. У CARICOM наголошують, що міжнародна дискусія про репарації останніми роками набуває нового розвитку. У березні 2026 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка визнала трансатлантичну торгівлю поневоленими африканцями та расово забарвлене рабство найтяжчим злочином проти людяності.
Таким чином, питання відповідальності за історичну спадщину рабства залишається предметом політичних і правових дискусій між карибськими державами та європейськими країнами. CARICOM планує продовжити просування своїх вимог на міжнародному рівні, зокрема під час листопадового саміту Співдружності.
Раніше ми писали, що Канада веде технічні переговори з Європейським Союзом щодо участі у кредитній програмі на 90 мільярдів євро для підтримки України. Якщо Оттава приєднається до ініціативи, Україна зможе купувати зброю та боєприпаси у канадських оборонних компаній, а Канада покриватиме частину відсотків за кредитом.
