Російський президент Володимир Путін під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом спробував перекласти на Україну відповідальність за відсутність поступу в мирному врегулюванні. Водночас Москва не демонструє готовності до предметного діалогу чи компромісів, необхідних для завершення війни.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики наголошують, що Кремль продовжує формувати наратив, за яким саме Київ нібито перешкоджає відновленню переговорного процесу, тоді як Росія наполягає на досягненні власних військових цілей.
Помічник президента РФ Юрій Ушаков заявив, що під час розмови Путін звинуватив Україну в атаках на російську виборчу інфраструктуру під час виборів до Державної думи у вересні 2026 року. За версією Кремля, ці дії нібито унеможливили "негайне" відновлення мирних переговорів.
В ISW зазначають, що підтверджень українських ударів по російській виборчій інфраструктурі в цей період немає. Тому заяви Москви про такі атаки аналітики вважають безпідставними.
Під час розмови з Трампом Путін також заявив, що Росія не змінює своїх намірів щодо досягнення всіх поставлених військових цілей. На думку експертів ISW, ці вимоги фактично передбачають капітуляцію України та відмову Заходу від підтримки Києва.
Аналітики звертають увагу на суперечність між риторикою Кремля та його реальними діями. Москва намагається переконати партнерів України, що саме українська сторона не зацікавлена в мирі, хоча сама Росія не запропонувала поступок і відкинула низку компромісних пропозицій, які раніше висували США та Україна.
"Підтвердження Путіним 9 жовтня незмінності військових цілей Росії свідчить про те, що Кремль, як і раніше, не готовий прийняти будь-які компромісні мирні пропозиції, якщо вони не передбачають виконання максималістських вимог Росії щодо повної капітуляції України", — йдеться у звіті ISW.
Наприкінці вересня США запропонували Росії три економічні стимули в обмін на часткове припинення вогню в Україні. Серед них — розмороження російських державних активів, продаж частки нафтової компанії «Лукойл» близькосхідним інвесторам і дозвіл Білорусі експортувати калійні добрива. Про це повідомляє The New York Times.
