Росія продовжує нарощувати виробництво ударних безпілотників і розширювати їхні технічні можливості. На тлі цього в американській розвідці розглядають сценарій, за якого Москва може спробувати застосовувати безпілотники проти країн Південної Європи, запускаючи їх із контейнерів на суднах так званого тіньового флоту в Середземному морі.
Про це пише Euronews із посиланням на дані американської розвідки.
Як зазначає видання, за понад чотири роки повномасштабної війни Росія сформувала значно різноманітніший парк безпілотних систем. Він охоплює як відносно дешеві дрони-камікадзе, призначені для масованих атак, так і швидкісні апарати з реактивними двигунами. Саме таке поєднання різних типів БпЛА дозволяє російським військам використовувати їх для різних завдань.
Одним із основних ударних безпілотників залишається "Герань-2" — російська версія іранського Shahed-136. Залежно від модифікації та умов застосування дальність такого апарата може сягати 2500 км, бойова частина — до 50 кг, а швидкість — близько 185 км/год. Відносно невисока вартість таких дронів дає змогу Росії запускати їх великими хвилями, створюючи значне навантаження на системи протиповітряної оборони.
Паралельно Росія розвиває реактивну лінійку "Герань-3", "Герань-4" і "Герань-5". За даними Euronews, удосконалення української ППО стимулювало перехід до швидших апаратів із реактивними двигунами. "Герань-3" може розганятися приблизно до 370 км/год, "Герань-4" — до 500 км/год, а новітня "Герань-5" — до 600 км/год. Для окремих модифікацій заявлена дальність наближається до 1000 км, а маса бойового навантаження може становити до 90 кг.
"Ця суміш дає досить точну картину стану російського безпілотного арсеналу на цьому етапі війни: він більше не базується на одній моделі, а являє собою ціле сімейство систем, що виконують різні ролі", — зазначає Euronews.
Ще один російський БПЛА — "Гербера". Спочатку його створювали переважно як дешевий безпілотник-приманку, покликаний перевантажувати українські системи виявлення та ППО. Водночас українська розвідка повідомляла про оснащення окремих таких апаратів фугасно-осколковими бойовими частинами. Вартість "Гербери" оцінюють приблизно у $10 тисяч, а дальність її версії-приманки може становити до 600 км. Саме "Гербера" фігурує в окремих повідомленнях про можливий сценарій запуску російських дронів із суден у Середземному морі.
"Ланцет" належить до іншої категорії безпілотників. Його основне призначення — ураження конкретних цілей на передовій, зокрема артилерійських систем, радарів і бронетехніки. Залежно від модифікації бойова частина важить близько 3–5 кг, а час перебування в повітрі може сягати години. Euronews також згадує інформацію про нібито потужнішу версію Lancet XXL, однак її існування офіційно не підтверджували ані виробник, ані російське Міноборони.
Розвідувальні завдання переважно виконує "Орлан-10". Його застосовують для спостереження, коригування артилерійського вогню та передачі розвідувальної інформації. Безпілотник здатний перебувати в повітрі близько 18 годин і працювати на відстані до 600 км залежно від режиму використання. За наявними оцінками, Росія виготовила понад 1000 таких апаратів різних модифікацій.
Більшим і значно складнішим апаратом є "Оріон" — багатоцільовий безпілотник, який за характеристиками порівнюють з американським MQ-9 Reaper. Його маса становить близько тонни, він здатний нести до чотирьох ракет і залишатися в повітрі до 24 годин. Водночас повільне розгортання серійного виробництва не дозволило цьому типу БПЛА відіграти у війні таку саму роль, як дрони сімейства "Герань".
Окремим напрямом розвитку російських безпілотників стали FPV-дрони з керуванням через оптоволоконний кабель. Така схема позбавляє апарат залежності від радіоканалу управління, тому традиційні засоби радіоелектронної боротьби проти них менш ефективні. Російські моделі цього типу зазвичай мають дальність близько 20–30 км і можуть переносити кілька кілограмів вибухового навантаження.
На думку авторів публікації Euronews, саме поєднання великої дальності, різних швидкостей і широкого спектра завдань робить російський парк безпілотників потенційним викликом не лише для України. У матеріалі розглядається сценарій, за якого з кораблів так званого тіньового флоту в Середземному морі Росія могла б запускати "Герань-2", "Герань-3", "Герань-4" та "Герань-5", здатні доставляти вибухове навантаження на відстань до близько 1000 км.
Раніше Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна може зіткнутися із серйозними проблемами з дронами у січні та лютому, якщо не замовити й не оплатити їх у жовтні та листопаді. За його словами, частина коштів на оборонні потреби вже має бути спрямована на забезпечення майбутніх місяців.
