Третій дослідний літак Як-130М здійснив свій перший політ.
Про це заявила російська "Об'єднана авіабудівна корпорація" (ОАК).
За твердженням представників корпорації, під час випробувального польоту всі системи літака працювали у штатному режимі, а заплановану програму польоту виконали повністю.
В ОАК розраховують, що залучення третього дослідного борту допоможе завершити випробування у визначені терміни. Початок серійних поставок Як-130М російська сторона планує на 2028 рік.
Розробка літака триває прискореними темпами. Перший дослідний зразок здійснив політ у червні 2026 року, другий — у серпні. У вересні Як-130М також представили на міжнародній авіаційній виставці El Alamein International Airshow в Єгипті.
Росія розглядає модернізований літак як один зі способів розширити можливості бойової авіації. Зокрема, Як-130М може бути використаний для перехоплення українських далекобійних безпілотників і частково компенсувати нестачу штурмовиків Су-25, виробництво яких припинено.
На відміну від базового Як-130, призначеного передусім для навчання пілотів, модифікація Як-130М отримала додаткове бойове обладнання. Заявлено встановлення радіолокаційної станції БРЛС-130Р, оптико-лазерної теплотелевізійної системи СОЛТ-130К, бортового комплексу оборони "Президент-С130" та комплексу засобів зв’язку КСС-130.
Літак має дев’ять точок підвіски озброєння та може нести до 2500 кг бойового навантаження. До переліку можливого озброєння належать ракети малої дальності класу "повітря — повітря" Р-73, ракети "повітря — поверхня" та керовані авіабомби.
Заявлена максимальна швидкість Як-130М становить 960 км/год, а дальність польоту — близько 1610 км. Водночас реальні бойові можливості модернізованої машини залежатимуть від результатів випробувань і підтвердження заявлених характеристик.
У вересні 2026 року Сили оборони України продовжили масштабну кампанію зі знищення оперативного тилу та військового потенціалу російських військ за допомогою засобів middle strike.
За офіційними даними, протягом місяця українські захисники уразили десятки ворожих об'єктів. Зокрема, йдеться про понад 30 засобів ППО, радіолокації та РЕБ, понад 40 пунктів управління (включно з підрозділами безпілотників), понад 50 складів і баз логістики, а також понад 20 об'єктів інфраструктури, що забезпечували зберігання, виробництво і застосування БпЛА.
