Розголошення інформації про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, захоплених українськими військовими, спричинило дипломатичну суперечку між Києвом і Сеулом. Про це стало відомо після виступу Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, пише The Guardian.
Південна Корея заявила, що Україна порушила домовленість про конфіденційність, тоді як українська сторона заперечує, що між державами існувала окрема угода про нерозголошення інформації.
Двоє північнокорейських військових потрапили в український полон у січні 2025 року в Курській області Росії. Вони входили до складу військ КНДР, які Пхеньян направив до Росії для участі у війні проти України.
Після захоплення військові заявили про бажання залишитися в Південній Кореї. Сеул розглядає громадян КНДР як своїх громадян, а тому питання їхнього подальшого перебування стало предметом переговорів між Україною та Південною Кореєю.
У липні Зеленський і президент Південної Кореї Лі Дже Мен домовилися врегулювати ситуацію з урахуванням "вільної волі" самих військовополонених. На початку вересня двоє чоловіків через третю країну прибули до Південної Кореї.
Зазвичай громадян Північної Кореї, які прибувають до Південної Кореї як перебіжчики, спочатку опитує Національна розвідувальна служба. Після цього вони проходять адаптацію у спеціальному державному центрі. Водночас у чутливих випадках процедура може відрізнятися.
Після оголошення Зеленського на засіданні Генеральної асамблеї ООН Сеул заявив, що передача військовополонених мала залишатися непублічною. Південнокорейська сторона пояснила це міркуваннями безпеки самих військових та їхніх родин, а також дипломатичними й безпековими ризиками.
Лі Дже Мен заявив, що Україна розкрила інформацію всупереч домовленості про нерозголошення, і висловив жаль через це. За його словами, сторони погодилися не оприлюднювати деталі передачі через можливі наслідки для дипломатії та безпеки.
Українська сторона цю версію відкинула. Радник президента України Дмитро Литвин заявив, що жодної угоди про нерозголошення не існувало. Водночас українська сторона наголошувала, що передача відбулася у результаті безпосереднього діалогу між Києвом і Сеулом.
Південнокорейська адміністрація назвала позицію Києва неправильною та заявила, що розголошення інформації може серйозно вплинути на рівень довіри між двома урядами. 28 вересня Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало тимчасового повіреного у справах України та зажадало офіційних пояснень і вибачень.
Одним із невирішених питань залишається характер домовленості між Києвом і Сеулом. Південнокорейське МЗС заявило, що сторони мали "чітку домовленість" про конфіденційність передачі.
Водночас у відповідь на запитання, чи була ця домовленість оформлена письмово, відомство зазначило, що обидві країни "вирішили розглядати це питання конфіденційно". Українська сторона наполягає, що окремої угоди про нерозголошення не укладала.
Таким чином, Київ і Сеул наразі по-різному трактують домовленості, які передували передачі двох військовополонених.
Пхеньян поки публічно не прокоментував передачу своїх військовослужбовців Південній Кореї. Південнокорейське Міністерство об'єднання повідомило, що не зафіксувало пов'язаних із цим подій у КНДР та продовжує стежити за ситуацією.
Водночас справа має потенційно чутливе значення для північнокорейської влади. За словами Чо Хан-бома з Корейського інституту національного об'єднання, факт того, що двоє військових вижили після полону та обрали Південну Корею, може створювати проблеми для офіційного наративу Пхеньяна.
Експерт припускає, що Північна Корея може не повідомляти громадянам країни про передачу військовополонених, щоб не допустити поширення інформації, яка суперечитиме офіційній пропаганді.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України Південна Корея засудила російське вторгнення та приєдналася до міжнародних санкцій проти Москви. У липні Сеул також оголосив про пакет допомоги Україні на 100 млн доларів.
Водночас Південна Корея не погоджується на пряме постачання Україні летальної зброї, дотримуючись своєї політики щодо передачі озброєнь сторонам активних збройних конфліктів.
Південна Корея водночас намагається балансувати у відносинах із Росією та Північною Кореєю. До початку повномасштабної війни Росія була одним із важливих торговельних партнерів Сеула, а адміністрація Лі Дже Мена також декларує намір працювати над зниженням напруженості на Корейському півострові.
Публічний конфлікт навколо двох військовополонених уже викликав критику української політики в Південній Кореї. Депутат Демократичної партії Кім Бьон Чжу заявив, що уряду слід переглянути підхід до підтримки України, зокрема закликав оцінити доцільність подальшої допомоги Києву.
Водночас сама передача двох північнокорейських військових до Південної Кореї відбулася за їхнім бажанням і після переговорів між українською та південнокорейською сторонами. Головною причиною нинішньої дипломатичної суперечки стало саме питання публічності цієї передачі та трактування домовленостей про її конфіденційність.
Раніше ми писали, що двоє військовослужбовців КНДР, які потрапили в український полон під час участі у війні на боці Росії, перебувають у Південній Кореї. Тепер місцевій владі належить визначити їхній подальший статус, провести необхідні перевірки та вирішити питання щодо можливого надання їм захисту.
