Світ опинився на небезпечній відстані від нової ядерної катастрофи, а дії політичних лідерів свідчать про недостатню увагу до уроків минулого.
Про це йдеться в матеріалі The Independent із посиланням на міжнародних експертів, які аналізують ситуацію навколо Чорнобильської та Запорізької атомних електростанцій.
Президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша, який працював у зоні аварії на ЧАЕС у 1986 році, згадує, що масштаби катастрофи тоді не вкладалися в жодні підготовлені сценарії. За його словами, нинішні події викликають серйозне занепокоєння, адже ризики повторення подібних трагедій знову зростають.
На його переконання, дії Росії створюють загрозу не лише для України, а й для ширшого регіону, оскільки ігнорування досвіду Чорнобиля може призвести до масштабних наслідків.
Від початку повномасштабного вторгнення російські війська неодноразово діяли поблизу українських ядерних об’єктів. Зокрема, повідомлялося про запуски ракет і безпілотників у районі ЧАЕС, а Запорізька атомна станція, яка перебуває під окупацією, не раз втрачала зовнішнє електропостачання, необхідне для безпечної роботи.
Окремі інциденти викликали особливе занепокоєння: зокрема, повідомлялося про пошкодження захисної конструкції над зруйнованим енергоблоком ЧАЕС, а також про регулярні перебої в роботі систем безпеки на Запорізькій АЕС.
Президентка організації "Бюлетень вчених-атомників" Александра Белл наголосила, що через десятиліття після Чорнобильської катастрофи світові лідери досі не демонструють достатньої рішучості у зниженні ядерних ризиків. За її словами, людство наблизилося до кількох потенційно небезпечних сценаріїв, які можуть мати серйозні наслідки.
Експерти також звертають увагу на технічні ризики. Запорізька АЕС потребує стабільного електропостачання для функціонування систем безпеки, однак його неодноразово втрачали. Крім того, обмежений доступ до обслуговування обладнання та нестача кваліфікованого персоналу ускладнюють ситуацію.
Додаткову загрозу створюють повідомлення про мінування території станції та наміри інтегрувати її в енергосистему Росії. На думку фахівців, будь-які спроби перезапуску реакторів у таких умовах можуть бути вкрай небезпечними.
Експерти також фіксують ширшу тенденцію — зростання ролі ядерного фактору у глобальній політиці. За їхніми оцінками, світ поступово входить у нову фазу, де ризики застосування або інцидентів із ядерними об’єктами стають вищими.
Це підтверджує і символічний "Годинник Судного дня", який у 2026 році показав рекордно близький до критичного рівень. Аналітики наголошують: у минулому навіть у періоди гострих протистоянь держави знаходили механізми для зниження напруги, однак нині подібної координації бракує.
Фахівці підсумовують, що без активніших дій міжнародної спільноти ризик серйозних ядерних інцидентів лише зростатиме.
Раніше ми писали, що російська армія традиційно будувала свою тактику на масованому застосуванні артилерії, яка мала виснажувати противника перед діями піхоти та бронетехніки. Однак, як зазначає Forbes, затяжна війна проти України та технологічні зміни на полі бою поступово підривають ефективність цього підходу, змушуючи Росію шукати нові способи ведення бою.
