Російська армія традиційно будувала свою тактику на масованому застосуванні артилерії, яка мала виснажувати противника перед діями піхоти та бронетехніки. Однак, як зазначає Forbes, затяжна війна проти України та технологічні зміни на полі бою поступово підривають ефективність цього підходу, змушуючи Росію шукати нові способи ведення бою.
За даними відкритих джерел, у ході бойових дій Росія втратила значну кількість артилерійських систем — підтверджено знищення або виведення з ладу понад 1700 одиниць, тоді як реальні втрати, за оцінками української сторони, можуть сягати десятків тисяч. Додатковою проблемою стає зношення стволів і залежність від застарілих зразків озброєння, які працюють на межі ресурсу.
Водночас українські сили дедалі частіше уражають логістичні ланки, зокрема підрозділи постачання боєприпасів, що ще більше ускладнює роботу російської артилерії.
На тлі цих викликів Росія активно нарощує виробництво безпілотників, особливо недорогих FPV-дронів, намагаючись компенсувати дефіцит класичних артилерійських засобів. Також у бойових діях ширше застосовуються ударні системи, зокрема дрони типу “Ланцет”, а також важчі безпілотні платформи.
Застосування дронів поступово змінює саму логіку ураження цілей. На відміну від артилерії, безпілотники забезпечують вищу точність і дозволяють швидше реагувати на зміну обстановки: розвідка виявляє ціль, канали зв’язку передають дані, а ударні апарати завдають ураження майже в режимі реального часу.
Окремим напрямом розвитку стають наземні роботизовані системи. Росія тестує платформи, які можуть виконувати функції ударних засобів із вибуховими зарядами або використовуватися як носії мінометів для непрямого вогню. Такі системи потенційно здатні діяти на передовій, мінімізуючи ризики для особового складу, і повертатися для перезаряджання та повторного використання.
Паралельно змінюється і тактика наземних підрозділів. Замість великих концентрацій сил застосовуються дрібніші й більш розосереджені групи, які намагаються діяти приховано, виявляти слабкі ділянки оборони та здійснювати локальні атаки без масштабної артилерійської підготовки.
Аналітики підкреслюють, що здатність Росії адаптуватися — поєднуючи залишки артилерійської переваги з масовим використанням дронів і роботизованих систем — може суттєво вплинути на подальший характер бойових дій і розвиток конфлікту загалом.
Повномасштабна війна Росії проти України дедалі більше розглядається як безпосередній виклик для всієї Європи. Цього тижня Європейський Союз погодив пакет фінансової допомоги Україні в обсязі близько 90 млрд євро (приблизно 105 млрд доларів), який має забезпечити стабільність української економіки щонайменше до кінця наступного року. Водночас європейські посадовці застерігають, що цих коштів може виявитися недостатньо.
