Останніми тижнями в Європі побільшало побоювань щодо можливого нападу Росії на країни НАТО. Причиною стали низка інцидентів у повітряному просторі держав Альянсу, випадки з безпілотниками та повідомлення про диверсії. Водночас більшість європейських посадовців, з якими поспілкувалося The Times, не бачать ознак того, що Москва готує масштабний наземний наступ на НАТО.
Серед подій, які привернули увагу європейських країн, видання називає проникнення російського військового вертольота Мі-8 у повітряний простір Польщі поблизу Калінінграда, появу невідомого безпілотника неподалік американської бази протиракетної оборони біля Гданська, а також падіння ударного дрона "Гербера-2" на узбережжі Балтійського моря. Окремий безпілотник також врізався в локомотив неподалік українсько-польського кордону.
На тлі цих інцидентів прем'єр-міністри Польщі, Франції та Норвегії попереджали про ризик того, що Росія може ненавмисно завдати удару по території НАТО. Деякі представники спецслужб та аналітичних центрів водночас припускали сценарій обмеженого вторгнення російських військ до країн Альянсу.
The Times опитала десятьох чинних і колишніх європейських посадовців, які працювали у сфері безпеки, серед них — трьох міністрів оборони. Більшість співрозмовників не повідомили про наявність доказів підготовки Росією наземної атаки на країни Балтії або інші держави НАТО. Двоє європейських розвідників на умовах анонімності заявили, що в Альянсі наразі немає даних про існування такого російського плану.
"Ми створюємо враження, ніби напад Росії неминучий, — і це перетворюється на самоздійснюване пророцтво", — зазначив голова комітету із закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхкельсон.
Водночас європейські посадовці значно більше занепокоєні іншою формою російського тиску — гібридними операціями. За даними The Times, Росія активізує диверсії, кібератаки та інші дії проти країн НАТО. Такі випадки фіксують не лише на східному фланзі Альянсу, а й у Німеччині та інших державах Західної й Центральної Європи.
Міністерка оборони Нідерландів Ділан Єшилґьоз-Зегеріус назвала російську гібридну загрозу реальною. За її словами, диверсії та кібератаки стають частішими й масштабнішими, що збільшує ризик ескалації. Вона наголосила, що Європа стикається з випробуванням на стійкість.
Окрему увагу країни Балтії звертають на можливі атаки проти ланцюгів постачання озброєння Україні. На їхню думку, Москва може прагнути не лише послабити військову підтримку Києва, а й створювати перешкоди для виробництва та транспортування зброї.
Міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що Росія здійснює терористичні акти та, не досягаючи запланованих результатів в Україні, шукає інші способи тиску на європейські держави. За його словами, замість припинення війни та пошуку мирного врегулювання Москва продовжує агресивні дії та залякування.
Водночас, як зазначає The Times, серед країн НАТО немає одностайності щодо того, наскільки далеко Москва може зайти у спробах перевірити готовність Альянсу застосувати статтю 5 про колективну оборону. Частина європейських посадовців припускає, що Росія може поступово посилювати тиск, розраховуючи на використання політичних розбіжностей між членами НАТО.
Росія продовжує нарощувати виробництво ударних безпілотників і розширювати їхні технічні можливості. На тлі цього в американській розвідці розглядають сценарій, за якого Москва може спробувати застосовувати безпілотники проти країн Південної Європи, запускаючи їх із контейнерів на суднах так званого тіньового флоту в Середземному морі.
