На початку місяця Міжнародне енергетичне агентство попередило про безпрецедентний шок у глобальних постачаннях нафти, зазначивши, що тривалий дефіцит і високі ціни можуть поступово охопити світову економіку та послабити попит.
Про це повідомляє CNN, додаючи, що перші наслідки вже помітні у США.
Різке подорожчання пального безпосередньо вдарило по домогосподарствах, фактично "з’їдаючи" доходи та податкові повернення. Найбільш вразливі групи населення відчувають цей тиск найсильніше.
Економісти відзначають, що інфляційний тиск посилюється, темпи зростання заробітних плат сповільнюються, а споживчі настрої погіршуються. Усе це може свідчити про ризик подальшого економічного сповільнення.
Попри це, американські споживачі поки зберігають відносну стійкість. Водночас експерти застерігають: якщо війна в Ірані й надалі обмежуватиме рух через Ормузьку протоку — ключовий маршрут для нафти та вантажів — ризики для економіки США істотно зростатимуть.
Як зазначив головний економіст RSM US Джо Брусуелас, "час не працює на користь американської економіки". За його словами, енергетичний ринок впливає практично на всі сфери господарства, оскільки в економіці існують мільярди цінових зв’язків, і кожен сектор реагує по-своєму.
Аналітики описують можливий механізм подальшого впливу:
Спочатку зростання вартості нафти підвищує витрати домогосподарств і бізнесу, фактично скорочуючи їхні можливості витрачати кошти на інші потреби. Це створює додатковий тиск на бюджет сімей і підприємств.
Далі зниження довіри споживачів призводить до скорочення необов’язкових витрат — люди відкладають великі покупки, зокрема автомобілі чи житло.
Поступово це починає відчувати бізнес: падає попит, зростають витрати на логістику та паливо, скорочуються прибутки. У відповідь компанії можуть зменшувати інвестиції, призупиняти найм або навіть скорочувати персонал.
У наступній фазі в процес може втрутитися Федеральна резервна система США. Якщо інфляція, спричинена енергетичним шоком, зростатиме, регулятор може підвищувати процентні ставки, що додатково уповільнить економічну активність.
У довшій перспективі, як зазначають експерти, можливі структурні зміни поведінки споживачів: зростання попиту на електромобілі, розвиток віддаленої роботи та активніше впровадження автоматизації в бізнесі.
Енергетична нестабільність може вплинути не лише на нафтовий ринок. Через Ормузьку протоку транспортуються й інші критичні ресурси, тому перебої здатні викликати ширші ефекти.
Серед можливих наслідків — подорожчання продуктів харчування через дефіцит добрив, ускладнення виробництва електроніки через нестачу гелію, а також зростання витрат у промисловості через перебої з постачанням сірки та природного газу.
Водночас деякі економісти вважають, що ситуація наразі виглядає менш критичною, ніж на початку конфлікту. Ціни на нафту частково стабілізувалися після пікових значень, а споживачі певною мірою адаптувалися завдяки фінансовим заощадженням та зростанню вартості активів.
Економістка Oxford Economics Ненсі Ванден Хаутен зазначає, що найгірших сценаріїв поки вдалося уникнути, однак ситуація залишається нестабільною і може швидко змінитися.
Експерти підсумовують, що тривалі перебої з постачанням енергоносіїв і критичних матеріалів поступово поширюються через усю економіку США, створюючи ризики подорожчання широкого спектра товарів і послуг.
Раніше ми писали, що Російська Федерація суттєво наростила постачання нафти до Сирії, фактично ставши ключовим зовнішнім постачальником енергоносіїв для країни. Це відбувається на тлі політичної недовіри до Москви, зумовленої її попередньою підтримкою Башара аль-Асада, а також зміною зовнішньополітичних орієнтирів нового сирійського керівництва.
