Пропозиція створити демілітаризовану економічну зону на Донбасі в межах американського плану завершення війни є спробою знайти компроміс між територіальними вимогами Росії та позицією України, яка не погоджується на втрату своїх земель. Водночас ця ідея містить чимало невизначеностей і викликає серйозні сумніви.
Таку оцінку в коментарі DW висловив австрійський політолог і фахівець з питань Росії Ґерхард Манґотт.
За його словами, ключовою проблемою залишається правовий статус потенційної зони. Невідомо, за яким законодавством вона мала б функціонувати — українським чи російським. Манґотт наголосив, що Київ не погодиться на модель, оформлену за російським правом, тоді як Москва, своєю чергою, не визнає українську юрисдикцію над такою територією.
Окрім цього, залишається відкритим питання економічного наповнення зони: хто саме зможе там працювати — виключно міжнародні компанії чи також український і російський бізнес, або ж лише одна зі сторін. На думку експерта, надто багато аспектів проєкту досі не мають чітких відповідей.
Манґотт підкреслив, що оцінювати доцільність такої ініціативи можна буде лише після досягнення домовленостей між Україною та Росією, однак наразі він сумнівається в її практичній реалізованості.
Політолог також нагадав про систематичне порушення Росією міжнародних домовленостей у минулому. Навіть у разі створення демілітаризованої економічної зони, застерігає експерт, немає жодних гарантій, що Москва не спробує знову розширити контроль, зокрема над північними районами Донецької області.
За словами Манґотта, для функціонування такої зони знадобилася б міжнародна миротворча місія. Втім, він сумнівається, що якась із західних країн погодиться розмістити своїх військових безпосередньо поблизу лінії фронту.
Раніше ми писали, що Президент США Дональд Трамп направив до Європи своїх спецпосланців — Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера — на тлі активізації переговорів щодо припинення війни між Росією та Україною. Очікується, що вже цими вихідними вони проведуть переговори з президентом України Володимиром Зеленським, ознайомивши його з оновленою версією мирного плану напередодні саміту європейських лідерів у Берліні.
