Чехія розглядає можливість передачі Україні до 16 реактивних літаків Aero L-39NG Skyfox. Такі машини можуть посилити українську протиповітряну оборону та стати додатковим засобом для перехоплення російських ударних безпілотників.

Видання TWZ проаналізувало технічні можливості цих літаків і пояснило, чим вони можуть бути корисними для України.

Aero L-39NG Skyfox – характеристики та особливості

Aero L-39NG Skyfox є модернізованою версією навчально-тренувального реактивного літака L-39 Albatros, який свого часу був розроблений у Радянському Союзі та отримав широке поширення в різних країнах світу. Нова модель пройшла масштабне оновлення у 2010-х роках.

Під час модернізації виробник використав сучасніші матеріали, завдяки чому вдалося зменшити масу літака та збільшити ресурс його планера до 15 тисяч льотних годин. Також радянський двигун замінили американським турбовентиляторним Williams FJ44-4M із цифровою системою керування, що забезпечує кращу паливну ефективність.

Skyfox може розвивати швидкість приблизно до 900 км/год і підійматися на висоту близько 11,6 км. Конструкція передбачає п'ять зовнішніх вузлів підвіски, на яких можна розміщувати різні види озброєння та спеціальне обладнання.

Як Skyfox можуть використовувати для знищення дронів

Чеський виробник Aero Vodochody працює над спеціалізованою концепцією Drone Hunter ("Мисливець за дронами"), яка передбачає переобладнання L-39NG для виявлення та знищення безпілотників.

Запропонована конфігурація передбачає встановлення оптико-електронної прицільної системи та пускових установок для 70-мм ракет із лазерним наведенням. Таке оснащення дозволило б використовувати літак як відносно недорогий перехоплювач повітряних цілей.

За оцінками експертів, застосування Skyfox могло б зменшити навантаження на дорожчі системи протиповітряної оборони та бойову авіацію. Зокрема, для боротьби з ударними безпілотниками не довелося б щоразу залучати винищувачі або витрачати дорогі зенітні ракети.

Чому ці літаки можуть бути корисними Україні

Як пояснює TWZ, поява окремої авіаційної платформи для перехоплення безпілотників дала б змогу Україні ефективніше розподіляти завдання між різними типами літаків. Зокрема, F-16, МіГ-29, Су-27 та Mirage 2000 можна було б частіше залучати до складніших бойових операцій: боротьби за перевагу в повітрі, ударів по наземних об'єктах і перехоплення крилатих ракет та реактивних дронів-камікадзе.

Ще однією перевагою Skyfox є відносно невисока вартість озброєння. Зокрема, 70-мм ракети з лазерним наведенням можуть стати економічнішою альтернативою традиційним ракетам класу "повітря-повітря" під час знищення безпілотників.

Витрати на експлуатацію також суттєво відрізняються від вартості обслуговування повноцінних винищувачів. За оцінками Aero Vodochody, одна льотна година L-39NG коштує приблизно 1700–2300 доларів. Для порівняння, аналогічний показник для винищувача класу F-16 може сягати 22 тисяч доларів.

Серед інших переваг літака – можливість використовувати непідготовлені злітно-посадкові смуги та автомобільні дороги. Відносно компактні розміри також спрощують його розосередження та маскування.

Експерт з авіації та військових технологій Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Джастін Бронк у коментарі TWZ позитивно оцінив перспективи використання L-39NG як спеціалізованого перехоплювача безпілотників.

За його словами, літак має вдале поєднання швидкісних характеристик, вартості та простоти обслуговування. Він здатний перехоплювати навіть реактивні безпілотники на кшталт "Герань-3" і "Герань-4". Крім того, конструкція Skyfox дозволяє інтегрувати прицільні контейнери, гарматні установки та блоки некерованих ракет. Обмежена кількість замовлень на цю модель також може сприяти швидшому отриманню літаків.

Додатковою перевагою для України є наявний досвід експлуатації попередньої версії L-39. В українських Повітряних силах є пілоти та технічні фахівці, які вже працювали з такими літаками. Це потенційно спростить підготовку персоналу та перехід на модернізовану модель.

У групах Збройних сил України в месенджері Signal поширюють інформацію про нібито додатковий електричний двигун на російських "Шахедах", який дозволяє їм летіти без звуку. Однак такого двигуна на безпілотниках немає. Натомість росіяни застосовують тактику вимкнення реактивного двигуна перед ударом і намагаються наближатися до цілей на надзвичайно малій висоті.