У Секторі Гази в суботу відбуваються перші за майже два десятиліття місцеві вибори. Голосування проходить лише в одному місті — Дейр-аль-Балах.
Про це повідомляє Reuters.
Організацією виборів займається Палестинська адміністрація, яка базується на Західному березі Йордану. Там розраховують, що навіть обмежене проведення голосування в Газі матиме символічне значення і підсилить її претензії на вплив у регіоні, звідки її було витіснено рухом ХАМАС ще у 2007 році.
Це також перші вибори серед палестинців після початку війни в Газі понад два роки тому. Останні муніципальні вибори на Західному березі проводилися чотири роки тому.
Дейр-аль-Балах обрали місцем голосування, оскільки місто зазнало менших руйнувань порівняно з іншими районами анклаву. У місті розміщено агітаційні матеріали кандидатів, а частина дільниць облаштована навіть у наметах. Через перебої з електропостачанням процес голосування скоротили на кілька годин.
Палестинська виборча комісія пояснила, що масштабні руйнування та безпекова ситуація не дозволяють провести вибори в інших частинах Сектора Гази, де території частково контролює Ізраїль, а решту — ХАМАС.
Водночас деякі палестинські політичні сили бойкотують вибори, виступаючи проти вимоги Палестинської адміністрації щодо підтримки домовленостей, які передбачають визнання Ізраїлю.
ХАМАС офіційно не висував кандидатів, однак частину претендентів пов’язують із цим рухом. Угруповання заявило, що визнає результати голосування.
Експерти вважають, що підсумки виборів можуть дати уявлення про рівень підтримки різних політичних сил у регіоні. Більшість кандидатів беруть участь у виборах від руху ФАТХ або як незалежні.
За даними Центральної виборчої комісії, право голосу мають понад мільйон палестинців, з них близько 70 тисяч — у Секторі Гази. Попередні результати очікуються наприкінці дня або в неділю.
Раніше ми писали, що центральний банк Росії знову знизив ключову процентну ставку, намагаючись підтримати економічну активність на тлі уповільнення зростання та політичного тиску з боку Кремля. Рішення ухвалене після критики з боку Володимира Путіна щодо слабких макроекономічних показників.
