Центральний банк Росії знову знизив ключову процентну ставку, намагаючись підтримати економічну активність на тлі уповільнення зростання та політичного тиску з боку Кремля. Рішення ухвалене після критики з боку Володимира Путіна щодо слабких макроекономічних показників.
Як пише The New York Times, російська економіка перебуває під значним навантаженням через масштабні витрати на війну проти України та наслідки санкцій. Від червня минулого року регулятор поступово знижує ставку, і останнє рішення — до 14,5% — є частиною цієї тенденції, спрямованої на стимулювання кредитування та ділової активності. Водночас такі кроки підвищують ризики інфляційного тиску, який і без того залишається високим.
Окремим фактором впливу на ситуацію стали коливання на світовому енергетичному ринку. Росія частково отримала вигоду від зростання цін на нафту, однак санкційні обмеження продовжують стримувати доходи від експорту енергоносіїв. За оцінками аналітиків, після періоду воєнного зростання економічна динаміка почала сповільнюватися, а в окремі місяці фіксується спад виробництва.
На цьому тлі Путін публічно вимагав від уряду та економічного блоку детальних пояснень ситуації та пропозицій щодо відновлення зростання. У Кремлі дедалі частіше говорять про невідповідність поточних результатів очікуванням керівництва країни.
Додаткову нестабільність створює бюджетний тиск і високі витрати, пов’язані з війною. За даними фінансових відомств, дефіцит бюджету суттєво перевищив початкові прогнози. Попри це, уряд змушений продовжувати фінансування державних витрат і резервних фондів.
Часткову підтримку економіці забезпечили високі ціни на сировину, зокрема нафту, газ і добрива. Міжнародні організації навіть переглянули прогнози зростання російської економіки в бік незначного підвищення, однак загальна тенденція залишається нестабільною.
Водночас інфляція зберігається на підвищеному рівні, що змушує центральний банк утримувати відносно жорстку монетарну політику. Це обмежує можливості для швидкого економічного стимулювання.
Ознаки уповільнення помітні і на ринку праці: компанії скорочують плани розширення, зростає частка неповної зайнятості та простоїв виробництв. Це вже відображається на загальному рівні економічної активності.
Економічний тиск поступово переходить у політичну площину. Соціологічні дані фіксують зниження рівня підтримки влади, а окремі політичні діячі в Росії попереджають про ризики подальшої дестабілізації у разі погіршення ситуації.
Попри це, експерти зазначають, що російська економіка поки не перебуває на межі колапсу. Її стабільність значною мірою залежить від рівня доходів від експорту енергоносіїв, однак структурні проблеми, пов’язані з війною та санкціями, зберігаються.
Аналітики описують нинішній стан як тривалий період турбулентності, у якому економіка Росії може залишатися без різкого обвалу, але й без сталого відновлення.
Раніше ми писали, що банк Росії знизив ключову ставку на 0,5 відсоткового пункту – до 14,5% річних. Це вже восьме поспіль пом'якшення грошово-кредитної політики регулятора, яке збіглося з очікуваннями більшості фінансових аналітиків.
