У Росії наростає суспільне невдоволення на тлі затяжної війни проти України, економічних труднощів та дедалі жорсткіших обмежень доступу до інтернету.
Про це пише The Washington Post, посилаючись на соціологічні дані та оцінки експертів.
За даними найбільшої державної соціологічної служби РФ – ВЦВГД, рівень схвалення діяльності Володимира Путіна знизився до 65,6%. Це найнижчий показник від початку війни, а падіння з початку року становить понад 12 відсоткових пунктів. Водночас аналітики зазначають, що в умовах авторитарної системи реальну громадську думку виміряти складно через репресії проти опонентів і законодавчу заборону критики війни.
Попри це, порівняно з попередніми піковими рівнями підтримки (до 80–88%), нинішня динаміка, за оцінками спостерігачів, може свідчити про зростаючу втому населення від війни, яка триває вже кілька років, і відсутність прогресу на переговорному треку.
Економічний тиск посилюється. Санкції, високі процентні ставки та структурні проблеми поступово впливають на доходи населення і бізнес. Додаткове невдоволення викликають цифрові обмеження та посилення контролю над інтернетом, який тривалий час залишався однією з найбільш доступних сфер інформаційного простору в країні.
За словами одного з російських чиновників, який погодився говорити анонімно, у суспільстві зростає відчуття втоми від війни: "Багатьом здається, що це триває надто довго". Він також порівняв тривалість конфлікту з історичними війнами, підкреслюючи, що відсутність відчутного результату посилює розчарування.
Критика економічної політики влади дедалі частіше звучить і всередині самої Росії. На економічних форумах представники бізнесу та експертного середовища відкрито говорять про спад і втрату зв’язку між владою та реальним сектором.
Окремі економісти вказують на уповільнення зростання, високу інфляцію та зниження інвестиційної активності. За їхніми оцінками, зростання цін значно випереджає темпи економічного розвитку, що призводить до зниження реальних доходів населення.
Паралельно посилюється тиск на бізнес: зростає заборгованість компаній і податкові борги, а фінансова система демонструє ознаки перевантаження. Експерти попереджають про ризики подальшого уповільнення економіки та можливу рецесію.
Серед населення це проявляється у скороченні витрат і зниженні споживчої активності. Водночас частина економістів зазначає, що російська економіка частково підтримується високими цінами на енергоносії, однак цього може бути недостатньо для довгострокової стабільності.
Окремим фактором тиску залишаються українські атаки на інфраструктуру нафтопереробки та експорту, які впливають на обсяги видобутку і доходи бюджету.
На цьому тлі в суспільстві посилюється роздратування через обмеження цифрових сервісів. Частина громадян порівнює ситуацію з новою "інформаційною ізоляцією", що, на їхню думку, впливає на повсякденне життя і доступ до звичних онлайн-інструментів.
Попри зростання критики, експерти зазначають, що політична система залишається контрольованою, а ознак швидких змін режиму наразі не простежується. Водночас рівень соціальної напруги поступово зростає, а невизначеність щодо тривалості війни та економічного курсу лише посилює ці тенденції.
Раніше ми писали, що російські окупаційні війська змінюють тактику застосування безпілотників, дедалі частіше використовуючи дешеві дрони типу "Молнія" для атак у прифронтовій зоні. Попри низьку вартість, такі апарати створюють суттєве навантаження на українську систему тактичної ППО та змушують шукати нові підходи до радіоелектронної боротьби (РЕБ) і виявлення цілей.
