У ніч проти 9 жовтня Сили оборони України завдали удару по Центру ліквідації міжконтинентальних балістичних ракет поблизу населеного пункту Сироватіха в Нижньогородській області Росії. За даними Генерального штабу ЗСУ, підприємство було залучене до виробництва вибухових речовин і компонентів ракетного палива.
Видання Defense Express проаналізувало історію об’єкта та його значення для російського ракетного потенціалу.
Центр розпочав роботу в 1991 році на базі військової частини 32193, яка раніше мала назву "Станція нейтралізації і демонтажу ракет". До створення об’єкта залучали, зокрема, спеціалістів конструкторського бюро "Південне".
Як пояснюють аналітики, спочатку, у 1990-х роках, центр займався утилізацією надлишкових міжконтинентальних балістичних ракет, які Росія успадкувала після розпаду СРСР. Роботи проводили в межах договорів про скорочення стратегічних наступальних озброєнь СНО-1 та СНО-2.
Загалом на об’єкті утилізували 448 міжконтинентальних балістичних ракет наземного базування типів Р-36 та УР-100Н УТТХ. Для порівняння, станом на 2024 рік Росія мала 521 міжконтинентальну балістичну ракету наземного та морського базування. Формування такого арсеналу потребувало багаторічної роботи російського оборонно-промислового комплексу.
До російського ракетного арсеналу також входили 34 ракети Р-36М, відомі під назвою "Сатана" та позначенням РС-20 "Воєвода".
Згодом функції центру розширилися. Він почав не лише утилізувати ракети, а й підтримувати технічний стан наявних Р-36М у межах програми "Зарядье", а також переобладнувати ракети цього типу на носії для запуску супутників за програмою "Днепр".
Таким чином, попри офіційну назву, підприємство стало важливим елементом забезпечення російського стратегічного ракетного арсеналу, наголошує Defense Express.
Хоча конверсійну програму "Днепр" у Росії офіційно закрили у 2015 році, центр продовжив відігравати роль у виробничих процесах, пов’язаних із компонентами рідкого ракетного палива для інших ракет-носіїв. Запуски цих ракет здійснювали, зокрема, з космодромів "Восточный" і "Куру".
Нині ракети-носії мають для Росії додаткове значення через плани розгортання супутникових систем, які могли б стати альтернативою Starlink. Йдеться, зокрема, про проєкти "Бюро-1440" і "Ямал", а також ракету "Старт-1М". Для реалізації таких програм необхідні відповідні ракетні компоненти та паливо.
У Defense Express підкреслюють, що це ще раз засвідчує важливість ураженого об’єкта для російської ракетної та космічної галузей. Навіть без остаточної оцінки масштабів пошкоджень сам удар має значення, оскільки є частиною ширшої кампанії Сил оборони України зі зниження ракетних спроможностей Росії.
Упродовж наступного року очікується активний розвиток оптико-навігаційних систем для безпілотників, призначених для ударів на середні та великі відстані, а також поява дешевших крилатих ракет. Про нові технологічні загрози попередив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.
