Відставка Генерального прокурора Руслана Кравченка є політичним рішенням, яке позитивно вплине на незалежність розслідування справи щодо схеми з поборами з шахрайських кол-центрів, до якої, за даними слідства, причетний офіцер Генпрокуратури Сергій Кропива.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин.
За даними слідства, офіцер Генеральної прокуратури Сергій Кропива був причетний до схеми з поборами з шахрайських кол-центрів. 6 вересня Вищий антикорупційний суд взяв Кропиву під варту з альтернативою застави у 120 млн грн. Сам Кравченко раніше заперечував свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів. Згодом він подав заяву про відставку, назвавши це політичним рішенням.
Юрчишин зазначив, що перебування Кравченка на посаді Генерального прокурора могло створювати ризики для незалежності розслідування.
"З точки зору, власне, незалежності розслідувальних дій, то це ця подія позитивно вплине, особливо, якщо, власне, відставка відбудеться, бо насправді, перебуваючи на такій високій посаді, Генеральний прокурор точно міг перешкоджати слідству", — зазначив Юрчишин.
За його словами, саме через політизованість призначення Генерального прокурора європейські партнери та антикорупційні експерти наголошують на необхідності більш незалежного супроводу антикорупційних справ.
Юрчишин нагадав, що нині президент має значний вплив на призначення Генерального прокурора, оскільки може запропонувати кандидатуру Верховній Раді. Нардеп вважає, що, називаючи свою відставку політичним рішенням, Кравченко міг говорити про політичну відповідальність перед командою президента.
"Ми знаємо, що дуже часто в демократіях ті держслужбовці, члени владної команди, які отримують такі серйозні підозри чи плутаються в якісь серйозні конфлікти, не на випередження, так? Не чекаючи підозр, не чекаючи якихось слідчих дій, а йдуть з посади, з однією метою зняти відповідальність з політичної команди", — пояснив він.
За словами депутата, в Україні така практика поки що не є поширеною. Він вважає, що рішення Кравченка може бути спрямоване, зокрема, на збереження його подальшої політичної перспективи.
"Це політичне рішення, це не процесуальне рішення, тобто йому, скажемо так, не було жодних юридичних підстав складати повноваження, писати заяву про звільнення. Це свідомо прийняте рішення для того, щоби, власне, ну, зберегти якусь і персональну політичну перспективу", — зазначив Юрчишин.
Він також припустив, що після відставки Кравченко може продовжити політичну або дипломатичну кар'єру. Юрчишин зазначив, що відповідальність керівника полягає не лише у контролі за роботою підлеглих, а й у правильному доборі команди. За його словами, Кравченко отримав широкі повноваження щодо призначення керівників обласних прокуратур та департаментів Офісу Генерального прокурора.
Він додав, що проблема незаконних кол-центрів не є новою, а тому керівництво прокуратури мало знати про ситуацію. За його словами, антикорупційні органи НАБУ і САП мають встановити всі обставини справи та визначити, хто саме може бути причетним до можливих правопорушень.
"Дуже сподіваюся, що антикорупційні органи НАБУ і САП поставлять крапки над і. Насправді, персональна відповідальність керівника за такого рівня працівників — це все-таки департамент офісу Генерального прокурора, так? Тобто це не прокурор в якійсь далекій області, я вже не кажу там про там якісь райони, так? Тобто це конкретно людина середньої ланки управління. Тут така персональна відповідальність Кравченка є", — зазначив депутат.
На думку депутата, антикорупційні органи представляють нову модель правоохоронної системи, тоді як Офіс Генерального прокурора, поліція, СБУ та ДБР значною мірою залишаються частиною старої системи.
Юрчишин наголосив, що будь-які суперечності між правоохоронними структурами мають відбуватися виключно в межах закону.
Нардеп зазначив, що Офіс Генерального прокурора має відігравати роль гаранта якості розслідувань та представництва інтересів держави в суді. На його думку, політизація цієї структури може негативно впливати на розслідування, зокрема справ щодо незаконних кол-центрів.
Операція НАБУ та САП "Карфаген"
4 вересня НАБУ та САП повідомили про нову спецоперацію під назвою "Карфаген". В її рамках затримали заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергія Кропиву, якого вважають ключовим учасником схеми.
Слідчі стверджують, що організація отримувала неправомірні вигоди за невтручання у діяльність шахрайських кол-центрів, а кошти легалізовувала через майно та рахунки наближених осіб.
Водночас адвокати Куцого заперечують його причетність до "кришування" кол-центрів та отримання неправомірної вигоди. Вони наголошують, що щодо участі їхнього підзахисного у схемах немає доказів.
6 вересня ВАКС ухвалив рішення про взяття під варту Сергія Кропиву з альтернативою застави 120 млн грн.
Нагадаємо, Офіс генпрокурора заявив, що готовий сприяти антикорупційним органам у справі щодо роботи шахрайських кол-центрів. Там заявили, що відсторонять працівника, щодо якого перевіряють можливу причетність до протиправної діяльності.
7 вересня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про тримання під вартою Сергія Куцого, водія посадовця Офісу генерального прокурора Сергія Кропиви.
Тоді ж суд обрав Єлизаветі Івахненко запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Суд визначив можливість внесення застави у розмірі 20 млн грн. Єлизавету Івахненко раніше ідентифікував Антикорупційний центр "Межа". Йдеться про жінку, яка фігурує на плівках НАБУ під псевдонімом "Муза".
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко подав заяву про відставку. Він назвав це політичним рішенням і заявив, що не хоче, аби посаду генерального прокурора використовували як інструмент політичного протистояння.
Під час обшуків у першої заступниці генерального прокурора Марії Вдовиченко могли знайти матеріали про стеження за керівниками антикорупційних органів, їхніми родинами та підлеглими. Після цього в Офісі генерального прокурора могли почати збирати матеріали щодо НАБУ і САП.
