Поняття "справедливого миру" є скоріше політичним та пропагандистським інструментом, аніж реальним критерієм для майбутніх переговорів. Наразі для України головним завданням є досягнення прийнятних умов завершення війни, які забезпечать збереження державності та суверенітету.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів політолог Володимир Фесенко.
За його словами, повернення всіх окупованих територій та отримання повноцінних репарацій на даному етапі виглядають малореалістично і стануть можливими лише за умови глибокої системної кризи в Росії.
"Поняття справедливий мир воно скоріше є пропагандистським, воно є суто політичним поняттям і воно не може бути прикладним критерієм. Зараз, на превеликий жаль, ідеться не про справедливий мир, а про прийнятний для нас мир. Повернення всіх окупованих територій це буде можливим лише за ситуації, якщо Росія опиниться в глибокій системній кризі. Те саме стосується, наприклад, теми репарацій. Репарації виплачує країна, яка програє війну. Мова буде йти про компенсацію втрат через міжнародні суди", — пояснив Фесенко.
Фесенко наголосив, що санкції вже послабили російську економіку і є одним із факторів, які не дозволили Росії досягти заявлених цілей у війні проти України. Водночас, за його словами, історичний досвід показує, що санкції самі по собі не призводять до повного зламу економіки держави, проти якої їх запроваджують.
Політолог також зазначив, що Україні варто зосереджуватися на конкретних гарантіях безпеки, а не на абстрактних формулюваннях. Серед можливих механізмів він назвав перспективу членства України в Європейському Союзі, продовження військової та фінансової підтримки після завершення війни, збереження обороноздатності держави, а також можливу присутність військового контингенту окремих європейських країн.
Водночас Фесенко наголосив, що присутність іноземних військових може бути складно закріпити в мирній угоді через категоричну позицію Росії. Натомість додатковими гарантіями можуть стати двосторонні та багатосторонні військово-політичні союзи України з європейськими та іншими партнерами.
"Що мене непокоїть — абстрактна розмова про гарантії безпеки. Йдеться про перспективу членства України в ЄС — це замість членства в НАТО, яке при Трампі просто стало примарою. Далі — можливість продовження воєнної й фінансової підтримки України і в повоєнний період. Оце реалістична гарантія. А також створення на перспективу двосторонніх і багатосторонніх воєнно-політичних союзів. Але абсолютних гарантій безпеки просто немає в природі", — зазначив політолог.
Фесенко підкреслив, що дискусія про кількісне обмеження армії є хибним шляхом, оскільки головним фактором стримування є сучасне озброєння, а утримання надто великого війська створить фінансові та соціальні проблеми у повоєнний період. Замість односторонніх обмежень, мова має йти про обопільне скорочення сил у зоні конфлікту.
"Сама дискусія про кількісні межі армії — це хибний шлях. Головний інструмент стримування від нової війни — це зброя, а не кількість армії. Має бути обопільне скорочення збройних сил у зоні конфлікту. А чисельність російських військ у цій умовній зоні не має бути більшою, ніж чисельність українських військ. Утримання армії 600–700 тисяч осіб у повоєнний період буде для нас непомірним фінансовим тягарем, і виникне серйозна проблема демобілізації", — зауважив він.
Фесенко зазначив, що в разі реальних мирних переговорів може йтися про поетапне взаємне скорочення збройних сил. При цьому, на його думку, необхідно визначити зону конфлікту, яка включатиме не лише Україну, а й прикордонні райони Росії.
Він наголосив, що чисельність російських військ у такій зоні не повинна перевищувати чисельність українських сил. Водночас для України, за його словами, необхідно окремо визначити критичну нижню межу чисельності армії.
"Але на що треба акцентувати увагу, на тому, що от має бути обопільне скорочення збройних сил в зоні конфлікту, яку треба визначити. Це не лише Україна, включно до України, це прикордонні райони Росії, і чисельність російських військ у цій умовній зоні конфлікту не має бути більшою, ніж чисельність українських військ. Ось на що треба звертати увагу", — зазначив Фесенко.
Фесенко підкреслив, що найбільш дієвим шляхом до миру є поєднання воєнного тиску, зокрема далекобійних ударів, з активною дипломатичною роботою.
"Далекобійні удари — це найкращі санкції. Головний шлях до миру — це поєднання воєнного тиску на Росію та розуміння в Москві, що вони не виграють війну, з дипломатичною активністю", — підсумував Фесенко.
"Апостроф" повідомляв, що у вівторок, 22 вересня, президент України Володимир Зеленський проведе зустріч із президентом США Дональдом Трампом на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью‑Йорку.
За даними видання The Telegraph, американський лідер може висловити своє невдоволення ударами українських сил по російських нафтопереробних заводах.
Президент України Володимир Зеленський прибув до Нью-Йорка разом із першою леді Оленою Зеленською та дипломатичною командою. Там він візьме участь у 81-й сесії Генеральної асамблеї ООН. У межах візиту заплановано близько 20 зустрічей.
