Глава Мінвідновлення відзвітував про перші 100 днів: розповів про проєкти попередників і промовчав про власні досягнення

Міністр розвитку громад та територій Микола Калашник під час виступу у Верховній Раді 30 жовтня представив результати роботи відомства за перші 100 днів на посаді. У звіті йшлося про відновлення доріг, захист критичної інфраструктури, розвиток енергетики та транспортного сполучення.

Як повідомляє РБК-Україна, значна частина озвучених показників стосується проєктів, розпочатих ще до призначення Калашника, а наведені цифри ніяк не говорять про суттєве прискорення робіт після зміни керівництва міністерства.

Так, міністр повідомив, що відремонтовано майже 19 млн кв. м покриття доріг державного значення. Однак у липні відомство вже звітувало про 18,1 млн кв. м, тож за три з половиною місяці роботи Калашника показник зріс лише на 900 тис. кв. м. Кількість проєктів водопостачання, про які звітував міністр, збільшилася з 29 до 30, причому йдеться про ті самі 14 регіонів.

У сфері енергетики, за словами Калашника, реалізують 343 проєкти розподіленої генерації загальною проєктною потужністю майже 3,2 ГВт. Із них близько 1,5 ГВт планують ввести в експлуатацію найближчими місяцями, ще 800 МВт — у першому кварталі 2027 року. Строки запуску решти потужностей не уточнили. Як наголошує автор статті,  3,2 ГВт — це сумарна проєктна потужність об'єктів на різних стадіях реалізації, а не вже доступна генерація. Та й закупівлі обладнання для теплової генерації почали готувати ще до призначення нового міністра.

На захист критичної інфраструктури в регіональних «планах стійкості», сформованих за попереднього міністра Олексія Кулеби, передбачили 67,6 млрд грн. Калашник повідомив, що використано майже 70% коштів, а роботи тривають на 601 об'єкті. Завершено будівництво 109 захисних споруд, ще 134 планують здати в листопаді та 197 — у грудні. Для продовження робіт потрібно додатково близько 60 млрд грн.

"Від координатора такої масштабної програми логічно було б очікувати не лише загального відсотка освоєння, а й регіональної картини: хто з виконавців відстає, де виникають проблеми та що міністерство робить для прискорення робіт. Окремо міністр зупинився на Києві, а у відповідях депутатам навів Харківщину як приклад успіху. Загальної картини виконання планів, яка дала б змогу оцінити темпи робіт у регіонах і проблемні ділянки, у доповіді не було", - наголошує автор статті. 

Серед інших результатів міністр назвав відкриття пункту пропуску «Біла Церква — Сігету Мармацієй», фінансування прикордонної інфраструктури за участю ЄІБ, закупівлю пасажирських вагонів і підтримку придбання локомотивів за кошти міжнародних партнерів. Але, як зазначає видання, частину цих проєктів також готували раніше: зокрема, контракт на нові пасажирські вагони уклали ще у 2025 році.

Проблемою для «Укрзалізниці» залишаються 605 пошкоджених локомотивів. Грантове фінансування Світового банку приблизно на 100 млн євро для придбання до 60 вживаних машин ще фіналізують. Фінляндія оголосила про передачу десяти локомотивів, а кредит ЄБРР на 130 млн євро переорієнтували на підтримку ліквідності компанії.

Серед нових ініціатив Калашник назвав будівництво понад 20 комбінованих водних переправ у дев'яти областях зі спрощеною процедурою, але у доповіді не пояснили, як розподілятиметься фінансування між центральною та місцевою владою, за якими критеріями оцінюватимуть безпеку переправ і хто відповідатиме за їх подальше утримання. 

"Фактично це вимушена відповідь на удари по мостах і загрози транспортному сполученню, а не частина заздалегідь підготовленої стратегії. Про ефективність ініціативи можна буде говорити лише тоді, коли переправи запрацюють і забезпечать безпечний рух",  - пише автор матеріалу. 

Під час виступу також обговорювали дорогу Одеса — Рені: міст на 139-му кілометрі траси працює в реверсному режимі, підрядника для ремонту ще не обрали, а фінансування планують здійснювати коштом поточного утримання дороги. 

Ще один приклад – пілотний проєкт сполучення "поїзд + автобус" до Сум і Лозової. Це тимчасовий спосіб доправляти пасажирів до населених пунктів поблизу зон підвищеної небезпеки, а не системне рішення для організації перевезень у прифронтових регіонах. Усі ці кроки можуть бути потрібними й виправданими в умовах війни. Однак вони радше свідчать про реагування на вже наявні загрози, ніж про появу власної довгострокової стратегії міністерства. 

Не було в  доповіді міністра і пояснення щодо затримок із платежами громадам. 28 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що уряд відкладає нові будівництва, некритичні реконструкції та капітальні ремонти. За аналізом "Економічної правди" на основі даних Spending, після 14 вересня кількість транзакцій за капітальними видатками скоротилася приблизно на 92%, а сума таких видатків – на 43%. Це не означає, що всі проєкти були скасовані: йдеться про різке скорочення фактичних платежів.

"Саме по собі продовження попередніх напрацювань не є недоліком – під час війни зупиняти вже запущені процеси було б безвідповідально. Але від нового керівництва очікують не лише їх збереження. Важливо розуміти, що воно змінило, які роботи прискорило, які системні проблеми розв’язало і які власні результати може показати",  - йдеться в матеріалі. 

Однак напередодні дуже важкої зими, цього, вочевидь, замало: нова команда, як наголошує автор, не довела, що має власний план і спроможна забезпечити відчутні зміни.