Потенційне відновлення експорту калію до США може стати для Білорусі не лише економічним питанням, а й новою можливістю для обходу санкцій та підтримки Росії у війні проти України.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла білоруська громадська діячка, журналістка та блогерка, авторка руху "Досить боятись" Тетяна Мартинова.
За її словами, заяви президента США Дональда Трампа щодо можливих домовленостей про калійні добрива варто розглядати насамперед через економічний аспект. Мартинова вважає, що в цьому випадку важливо звертати увагу на фінансову складову потенційної угоди.
Мартинова зазначила, що одним із головних економічних факторів є ціна білоруських калійних добрив та логістика їхнього постачання до США. За її словами, Білорусь має перевагу перед Канадою за вартістю виробництва, зокрема через нижчу вартість робочої сили.
За словами Мартинової, залишається питання, яким маршрутом білоруський калій може потрапити на зовнішній ринок. Вона припустила, що одним із варіантів може бути експорт через Росію, оскільки санкції ЄС щодо Білорусі наразі залишаються чинними.
Вона також звернула увагу на те, що покупцем калію може виступати американська компанія. За її словами, у такому разі змінюється питання того, хто отримуватиме кошти від транспортування та перевалки товару.
"Є ще один момент. Калій купує фірма зі США. Тобто, по суті, цей транзит вже може йти як американський, а не як білоруський. Експорт грузиться десь в Усть-Лугу, а тоді за перевалку платять Росії, і ці гроші йдуть на війну. Або за перевалку платять Литві транзитні, і ці гроші йдуть, ну, умовно кажучи, в цивілізований світ", - сказала вона.
Мартинова припустила, що Сполучені Штати можуть чинити тиск на Литву щодо цього питання. Водночас вона зазначила, що литовська влада раніше вже ухвалювала рішення про припинення транзиту білоруських калійних добрив через порт Клайпеди, попри економічні втрати.
"Якщо сама Литва попросить, а, власне, до цього американці її схилять. Ми розуміємо, що Литва в зоні першого ризику. Але тепер давайте згадаємо, що з Литви зовсім недавно поїхала 1000 американських військових. І на ротацію досі ніхто не приїхав. Чи можна це вважати тиском на Литву?, - сказала вона.
Мартинова наголосила, що для Європи питання полягає не лише в тому, хто безпосередньо отримає кошти від транзиту. На її думку, послаблення санкцій щодо Білорусі може створити додаткові можливості для обходу інших обмежень.
"Кожна наступна знята санкція чи послаблення позиції – це можливість йому обходити інші санкції, це можливість допомагати Путіну вже у більших масштабах, аніж просто гроші за транзит. Відповідно, знищувати Україну він буде ефективніше", - сказала вона.
Мартинова зазначила, що залежність Білорусі від Росії поширюється і на енергетичну сферу. За її словами, навіть у разі експорту калію не через російські порти Білорусь залишається залежною від російських енергоносіїв.
Вона також звернула увагу на те, що Росія через фінансові труднощі та витрати на війну більше не може утримувати білоруський режим у попередніх обсягах. Саме тому Лукашенко змушений шукати нові джерела доходів, освоювати ринки Африки чи Азії та вимагати від російських регіонів збільшення товарообігу.
Журналістка наголосила, що в разі подальшої ескалації та гіпотетичного нападу Росії на країни Європи білоруський напрямок буде використаний повністю, адже Лукашенко не має жодного права голосу.
"Путін піде на Європу, у будь-якому разі, це ж неминуче, і піде далі на Німеччину, це є в його планах. Доки у Білорусі і Росії немає кордону між собою, доки існує договір союзної держави і спільна доктрина безпеки, де якщо одна хтось нападає на одну із країн, друга вступає у війну, якщо одна країна оголошує війну, друга також оголошує війну. У Лукашенка немає виходу взагалі ніякого, його навіть ніхто не спитає", — зауважила громадська діячка.
Мартинова додала, що Путіну достатньо лише змінити офіційне формулювання з "СВО" на "війна", щоб Білорусь юридично та фактично повністю вступила у бойові дії згідно з підписаними угодами.
"Апостроф" повідомляв, що президент США Дональд Трамп оголосив, що працює над «масштабною угодою» щодо купівлі калію з Білорусі зі значною знижкою на тлі торговельної війни з Канадою.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що країна не має вільних обсягів калійних добрив для відправки до США.
Заяву президента США Дональда Трампа про можливу закупівлю білоруського калію наразі варто розглядати як політичний сигнал, оскільки конкретних умов потенційної угоди між Вашингтоном і Мінськом поки немає. Водночас така заява може бути способом тиску США як на Канаду, так і на Білорусь.
