Україна стикається зі складнощами на шляху до ЄС не лише через позицію Угорщини, але й через приховану опозицію окремих країн-членів та зростання впливу правих євроскептичних сил у Європі. Досягнення консенсусу серед 27 держав вимагає суттєвих реформ, особливо у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла аналітикиня Українського центру європейської політики, кандидат економічних наук Олександра Булана.
За словами експертки, консенсус у ЄС щодо темпів інтеграції України не є монолітним, а затримки часто зумовлені не лише позицією Угорщини, а й прихованим скепсисом інших держав-членів.
"В Європейському Союзі 27 членів, всі вони мають різні національні інтереси. Відносно того, що Україна має робити це швидко, у нас є підтримка багатьох країн-членів ЄС, але ми бачимо, що були певні затримки в переговорному процесі, це було в першу чергу пов'язано з Угорщиною. Але тут справа в тому, що може бути ризик того, що за спиною Угорщини могли ховатися інші країни-члени, які публічно про це не заявляли, але реально мали інтереси, які не збігалися зі швидким вступом України", — зазначила Булана.
Хоча загальна політична підтримка вступу України з боку більшості країн існує, переговорний процес уже неодноразово сповільнювався через різні позиції окремих держав. Зокрема, значний вплив мала Угорщина, яка відкрито блокувала або затримувала окремі етапи. Водночас аналітикиня зауважила, що не лише Угорщина могла виступати стримуючим фактором: інші країни іноді не озвучують свою позицію публічно, але діють обережно, виходячи з власних політичних чи економічних інтересів.
Окремо вона наголосила, що для ЄС характерні складні дискусії щодо розширення саме з сусідніми країнами кандидатів. Це пов’язано з попередніми хвилями розширення, коли держави побоювалися економічної конкуренції, міграційних потоків або змін на аграрному ринку. У деяких випадках впливають і історичні суперечності між країнами. Усе це ускладнює досягнення консенсусу.
"Тут може бути ще такий для нас специфічний ризик в Європейському Союзі зараз зростає хвиля популярності правих сил. І саме від них може бути найбільший ризик для політики розширення, оскільки вони є євроскептичними і скептично налаштовані до подальшого розширення", — пояснила вона.
Булана зазначила, що попри окремі суперечливі заяви, позиція Словаччини не є однозначно негативною. Роберт Фіцо, на її думку, часто використовує жорстку риторику як елемент політичного торгу, але в багатьох випадках залишається здатним до компромісів. Крім того, сусідні країни ЄС загалом можуть вигравати від вступу України, адже це створює нові економічні можливості та посилює регіональну стабільність.
"З Фіцо і Словаччиною ситуація така: сусідні країни-члени зазвичай найбільше виграють від того, що їхній сусід приєднується до ЄС. Відносно Фіцо, це не Орбан, при тому що він також інколи займає скептичні позиції, але з ним зазвичай можна було домовитися, і він погоджувався. Тобто це швидше було предметом торгу для Фіцо, аніж реальним небажанням просувати нас далі в ЄС. Тому я думаю, що зі Словаччиною ми і надалі будемо знаходити можливості домовлятися", — зауважила аналітикиня.
Експертка наголосила, що ситуація в ЄС залишається нестабільною, оскільки уряди країн змінюються, а разом із ними може змінюватися і ставлення до України. Зокрема, це стосується можливих політичних змін у Франції, Чехії чи Болгарії. Тому процес євроінтеграції значною мірою залежить не лише від зовнішніх факторів, а й від внутрішньої динаміки самого Євросоюзу.
Булана підкреслила, що вирішальним чинником для України залишається власний прогрес у реформах. Якщо країна продемонструє реальні зміни, насамперед у сфері верховенства права, судової системи та антикорупційної політики, це може суттєво пришвидшити переговорний процес. Саме зараз Україні критично важливо не втрачати темп реформ, адже це безпосередньо впливає на перспективи членства в ЄС незалежно від політичних змін у країнах Євросоюзу.
"Апостроф" повідомляв, що Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо під час саміту в Єревані.
Французька влада виступає за поетапну інтеграцію України до Європейського Союзу, проте наголошує на неможливості прискореного вступу без виконання всіх необхідних умов.
Раніше міністр закордонних справ Андрій Сибіга також наголошував на тому, що Україна планує максимально прискорити вступ до Євросоюзу та посилити санкції проти Росії. Головними цілями є відкриття всіх шести переговорних кластерів найближчим часом та заборона в’їзду до західних країн для російських військових та їхніх родин.
Президент України Володимир Зеленський у квітні казав, що Україна розраховує на повноправне членство в Європейському Союзі та не підтримує форматів, що передбачають лише символічний статус.
