На тлі підготовки можливого візиту американської делегації до Києва Москва активізувала спроби вивести питання економічної співпраці зі США за межі воєнного конфлікту. Кремлівська риторика про "проєкти на трильйони" та спільний розвиток без завершення війни в Україні є спробою отримати своєрідну індульгенцію на продовження агресії та закріпити за Росією статус одного з полюсів сили.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів аналітик програми російських та білоруських студій Ради зовнішньої політики "Українська призма" Павло Радь.
Заяви Дмитра Пєскова про можливість співпраці США та РФ без завершення бойових дій є спробою "продати" Вашингтону ідею відокремлення економіки від геополітики, що вигідно насамперед російській стороні.
"Російська сторона вирішила, знову ж таки, зайти зі звичних для себе наративів і спробувати винести питання врегулювання російсько-української війни за дужки двосторонніх відносин між США і Росією. І знову ж таки пропонували звичний для себе набір економічної співпраці, мовляв, давайте кооперуватися. Для Росії це можливість, з одного боку, спробувати отримати певну індульгенцію на те, аби робити в Україні все, що вона забажає", — пояснив Радь.
На думку аналітика, ці меседжі мають кілька цілей. По-перше, Росія намагається отримати своєрідну політичну "індульгенцію" — можливість продовжувати війну без додаткового тиску з боку США. По-друге, Кремль прагне продемонструвати, що Росія нібито залишається одним із центрів сили у формуванні нового світового порядку і може вести діалог зі Сполученими Штатами на рівних, незалежно від війни в Україні.
Водночас експерт наголосив, що така риторика не відображає реального стану справ. Ситуація на полі бою не дає підстав говорити про стратегічні успіхи Росії: просування російських військ є обмеженим, тоді як Україна завдає ударів по тиловій інфраструктурі та підприємствах військово-промислового комплексу РФ. Тому заяви про "сильні позиції" Росії він назвав радше елементом інформаційної кампанії, ніж об’єктивною оцінкою.
"Росія отримує дуже болючі удари по своїх тилах, тому що Україна активно б’є по російській інфраструктурі. Україна дістає до російських підприємств військово-промислового комплексу, і розповідати про те, що в Москві зараз якась неймовірна перевага, не доводиться", — зауважив експерт.
За його словами, точні терміни візиту американської делегації до України передбачити складно, оскільки Вашингтон нині зосереджений на інших міжнародних напрямах, зокрема на ситуації на Близькому Сході та питанні Ірану. Це відсуває український напрям у черзі зовнішньополітичних пріоритетів США.
Навіть якщо такі візити відбудуться, експерт не очікує суттєвого прориву. Причина полягає у фундаментальних розбіжностях між Україною та Росією, насамперед щодо територіальних питань і умов завершення війни. Він підкреслив, що дипломатичні контакти самі по собі не здатні змінити ситуацію без змін на полі бою або перегляду підходів сторін.
Радь наголошує, що переговорний процес нині перебуває у глухому куті через діаметрально протилежні позиції сторін. У цій ситуації Україна має два основні інструменти тиску на агресора: залучення Китаю як посередника або продовження ударів по російській нафтовій інфраструктурі.
"Логічно було б спробувати, зокрема, українській стороні залучати Китай для того, аби через Китайську Народну Республіку транслювати певні меседжі росіянам. Це могло б мати свій ефект. Або ж Україні залишається продовжувати знищення російської інфраструктури або переробного сектору, сподіваючись на те, що ціни на нафту впадуть через низькі ціни на нафту Російська Федерація дуже суттєво недоотримуватиме доходи, і навіть з’являлися інсайти про те, що Путін розглядав варіанти зміни підходів до війни", - сказав він.
"Апостроф" повідомляв, що у Кремлі заявили, що зацікавлені у налагоджені добрих відносин з Угорщиною.
Речник російського лідера Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що територіальні розбіжності між РФ та Україною "полягають у кількох кілометрах".
