Зміна політичного керівництва в Угорщині не означає автоматичного зняття всіх суперечностей у відносинах із ЄС та Україною, зокрема щодо санкцій проти Росії та енергетичної політики. Попри готовність підтримати фінансову допомогу Україні, Петер Мадяр орієнтуватиметься передусім на національні інтереси.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів політолог та міжнародний оглядач Павло Левицький.
Експерт зазначив, що угорський політик Петер Мадяр, попри очікування, насамперед відстоюватиме інтереси своєї держави. Зокрема, він не відмовляється від співпраці з Росією в енергетичній сфері, включно з імпортом нафти. Водночас це не означає автоматичного блокування рішень на користь України.
"Багато хто очікував, що ось прийде Мадяр і буде все абсолютно по українських нотах. Це, звісно, хмарні очікування. Він буде продовжувати політику так, як вважає за потрібне. Але є цікаві нюанси. Делегація Єврокомісії відвідала Будапешт, щоб зробити пропозицію: ми вам даємо ті кошти, які були заблоковані раніше через політику Орбана, а ви нам даєте право виділити кредит Україні у розмірі 90 млрд євро на три роки", — сказав він.
Одним із ключових питань є виділення Україні кредиту від Європейського Союзу на суму близько 90 млрд євро. За словами Левицького, Угорщина, ймовірно, підтримає це рішення формально, але не братиме участі у співфінансуванні. Це пояснюється тим, що раніше для окремих країн, зокрема Угорщини, було передбачено можливість не долучатися фінансово до таких програм.
"Він сказав наступне: "Що стосується кредиту Україні розміром 95 млрд євро... ще в грудні на засіданні Європейської Ради Орбан отримав право на відмову від участі в цьому проєкті разом з іншими країнами. А Європейська Рада вирішила, що Угорщина, а також, можливо, Словаччина і Чехія будуть звільнені від участі в цьому кредиті". Тобто він не буде блокувати, але сам як очільник держави не буде фінансувати ці 90 млрд євро", — зазначив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він додав, що на тлі пом’якшення позиції Будапешта Братислава починає активніше використовувати право вето як інструмент тиску для відновлення транзиту російських енергоносіїв.
"Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар заявив, що Словаччина не буде блокувати цей новий кредит Україні, проте готова заблокувати новий пакет санкцій проти Росії. Вони підтримують санкції за умови, що вони "не зашкодять інтересам Словаччини". Це можна перекладати з дипломатичної мови — розблокуйте нам, будь ласка, російську нафту", - сказав він.
Експерт зазначив, що кредит для України, ймовірно, вдасться затвердити після переговорів і певних компромісів. Натомість із санкціями ситуація складніша — їх ухвалення може затягнутися через позиції окремих держав.
Левицький також зауважив, що Росія активно використовує так званий "тіньовий флот" — понад тисячу суден, які транспортують нафту в обхід обмежень. Тому нові санкції можуть бути спрямовані саме на обмеження морських перевезень, але їх ефективність значною мірою залежить від підтримки не лише ЄС, а й інших міжнародних партнерів.
"Ну, знову ж таки, стосовно кредиту, я, в принципі, оптимістично дивлюся на цю історію, тому що її зараз там дозволить ще Угорщина, одна Словаччина залишиться, з нею теж проведуть переговори, можливо, донакинуть їй "пряників", так би мовити, і вона погодиться. Або буде якась історія з розблокуванням або частковим розблокуванням нафтопроводу "Дружба"", — сказав він.
"Апостроф" повідомляв, що попри спроби режиму Віктора Орбана перешкоджати допомозі Україні, новий уряд Будапешта буде змушений обирати шлях співпраці, аби відновити власну економіку та отримати доступ до заморожених субсидій ЄС. Для України це означає відносну фінансову стабільність на 2026–2027 роки, яка також підкріплюється рекордними золотовалютними резервами Нацбанку.
Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що очікує від чинного очільника уряду Віктора Орбана скасування вето на кредит Європейського Союзу для України у розмірі €90 млрд.
Умовою для такого кроку є відновлення постачання нафти через трубопровід "Дружба".
